Інформаційні технології в роботі шкільного музею. Використання музейних технологій в освітньому і виховному процесі

Застосування інформаційних технологій є невід'ємною частиною діяльності сучасного музею, що вимагає ретельного взаємодії різних фахівців і має велику кількість переваг

Роль сучасного музею полягає не тільки в збиранні та зберіганні колекцій та експонатів. В даний час він є соціально-культурний центр, який разом з формуванням фонду забезпечує оптимальні умови для дозвілля та освіти користувачів. Однією з особливостей даної установи культури є застосування передових інформаційних технологій у всіх сферах його діяльності.

Про переваги застосування сучасних інформаційних технологій в музеї

Використання в музейну справу інформаційних технологій дає можливість вирішити безліч проблем, що стосуються підвищення ефективності діяльності музею.

↯ Увага! Для скачування доступні нові зразки:,

Введення подібних інновацій сприяє удосконаленню інформаційної діяльності.

Завдяки цьому, співробітники установи культури створюють бази музейних колекцій і предметів. Це значно скорочує час пошуку необхідних експонатів і використання отриманих результатів в наукових, реставраційних, експозиційних та інших цілях.

При цьому відпадає необхідність по кілька разів дублювати одну і ту ж інформацію.

Створення автоматизованої інформаційної системи дозволяє швидко вести облік необхідних документів і фіксувати пересування експонатів не тільки всередині музею, а й за його межами.

Велику роль відіграють інформаційні технології при проектуванні.

Завдяки їх застосуванню, відвідувач музею може отримати достатньо глибокі відомості про події, яким присвячена виставка.

А користуючись електронним путівником, зробити віртуальну екскурсію по експозиційним залах.

Крім усього іншого, варто відзначити і інші корисні сторони застосування інформаційних інновацій:

• сприяння активізації видавничої діяльності музеїв;
• прискорення процесу публікації на електронних носіях наукових і популярних видань - каталогів, монографій, енциклопедій та інших.

Якщо говорити про створення електронних публікацій, то для їх створення, як правило, використовуються мультимедійні технології двох видів - статичні і динамічні.

Як перші виступають CD-ROM і DVD. А до другого виду відносять публікації в інтернеті.

Більшість сучасних музеїв мають власний сайт, що дозволяє користувачам отримати різну інформацію про діяльність музею, наприклад:

• про склад музейного фонду і експозиціях;
• про проведення нових виставок, конференцій та інших заходів;
• про режим роботи установи;
• про наявні в музеї наукових виданнях і так далі.

Необхідно відзначити ті переваги, які мультимедійне забезпечення дає для відвідувачів сучасного музею:

1. свобода вибору;
2. в гру або активна участь в представлених виставках;
3. орієнтація в просторі музею;
4. демонстрація явищ і процесів, які досить важко спостерігати в реальному житті.

Які функції мультимедійних програм у музеї

У багатьох сучасних музеях при вході на експозицію обладнані інформаційні кіоски з встановленими в них різними мультимедійними програмами.

Вони виконують цілий ряд функцій, серед яких варто виділити наступні:

• пошукові - відвідувач музею може отримати будь-яку інформацію, що стосується складу експозиції, принципів її організації, представлених виставок та іншого;
• гіда по тимчасовій виставці або експозиції - відвідувачі можуть скористатися аудіо-візуальним супроводом, яке забезпечує зрозумілий і цікавий розповідь по тій чи іншій темі, даючи можливість краще зрозуміти ідею виставки;
• інструменту для вивчення колекції або окремих предметів музею-сприяє візуальному сприйняттю тієї частини колекції, яка раніше ніколи не була представлена \u200b\u200bзагального огляду;
• оповідача - мультимедійна виставкова програма доповнює великі виставки, надаючи при цьому відвідувачеві цікавий ілюстрований розповідь про тему, ідею, основні завдання виставки.

Мультимедійні системи можуть бути встановлені не тільки в формі інформаційного кіоску.

Сьогодні застосовується велика різноманітність форм, включаючи спеціальні інформаційні зони, мультимедійні інсталяції, музейні гіди та інші.

Розробка ефективної для користувачів музейними послугами вимагає об'єднання зусиль багатьох служб: науковців, програмістів, мистецтвознавців, соціологів та інших.

Про роботу «віртуальних» музеїв

Широке застосування інформаційних технологій в діяльності музею дозволяє створити так званий «віртуальний» музей. Він передбачає використання зорових образів тих реальних музейних предметів і колекцій, які є в музеї.

Такі образи можна отримати, використовуючи локальну базу даних або скориставшись сучасними засобами зв'язку.

для віртуальних музеїв характерна така риса як інтерактивність. Тобто кожен відвідувач може самостійно отримати доступ до віртуальних експонат і розглянути всі деталі, повертаючи його в різні боки, наближаючи або віддаляючи на потрібну відстань.

Зробити це досить легко. Варто всього лише «клікнути» за обраним зображенню пальцем, як воно тут же з'явиться крупним планом. Те ж саме необхідно зробити і при ознайомленні з тією чи іншою інформацією.

Такий підхід до музейної діяльності привертає увагу не тільки «просунутих» користувачів більш старшого віку, а й підростаючого покоління. При цьому налагоджується досить тісний контакт з відвідувачами, а також значно розширюються можливості передачі інформації.

Але все ж не варто забувати, що музей - це перш за все уявлення користувачам реальних предметів. Тому інформаційні технології, незважаючи на їх величезну користь в розвитку музейної справи, грають другорядну роль. Замінити музейний фонд вони не можуть. Але ось їх допомогу відвідувачам у ознайомленні з експозиціями або орієнтуванні в музейному просторі є неоціненною.

Які проблеми використання інформаційних технологій в експозиціях

Разом з перевагами використання сучасних інформаційних технологій в, існують і деякі проблеми, наприклад:

• наявність мультимедіа може викликати негативне ставлення тих відвідувачів, які не мають високих знань в даній сфері, що в першу чергу стосується людей старшого покоління;
• насичення музейного простору мультимедіа в деяких випадках відволікає увагу користувачів від реальних об'єктів, представлених на виставці;
• застосування ІТ іноді призводить до того, що відвідувачі музею поводяться «врозріз» з прийнятими правилами і так далі.

Щоб забезпечити успіх застосування сучасних інформаційних програм в експозиції або виставці, насамперед необхідно розуміти їх переваги та обмеження. Мультимедійні технології повинні взаємодіяти і доповнювати один одного.

Матеріал перевірений експертами Актион Культура

Інформаційні технології широко використовуються в даний час у всіх сферах діяльності музею (обліково-фондовою, наукової, експозиційно-виставкової, реставраційної, видавничої). Сучасні інформаційні технології дозволяють уникнути багаторазового дублювання однакової інформації та вдосконалити інформаційну діяльність музею. Завдяки автоматизованій інформаційній системі (АІС) в музеях створюються бази даних музейних колекцій, які постійно поповнюються. Існуючі бази даних дають можливість музейним працівникам виконувати швидкий пошук музейних предметів по заданих критеріях і використовувати отримані результати у відповідності зі своїми цілями (науковими, депозитарних, експозиційними, реставраційними і т.д.). Оформлення облікової документації та фіксування внутрімузейной пересування предметів і їх видача зі стін музею також здійснюється за допомогою АІС.

В роботі вітчизняних музеїв використовуються типові проекти АІС, що адаптуються до конкретного музею - система "КАМІС", "НІКА", "АС-Музей". Для сумісності баз даних, що створюються в різних музеях, необхідно виробити стандартні принципи опису. Загальноприйнятою на державному рівні класифікації музейних предметів, що дозволяють здійснити ефективний пошук предметів, поки не існує. Комітет з музейної документації CIDOC, створений в рамках ІКОМ, займається c 1970-х років питаннями вдосконалення обліку і наукової обробки зборів за допомогою комп'ютерних технологій. " мінімальний набір даних, необхідних для створення "інформаційного ядра" ", був вироблений Комітетом по документації в 1996 р і рекомендований музеям.

Нові інформаційні технології використовуються в музеї при проектуванні експозицій і виставок. Відвідувач може отримати поглиблену інформацію про події, пов'язані з темою експозиції, про що експонуються предмети (або отримати відомості про аналогічні з бази даних), зробити віртуальну екскурсію по музею за допомогою електронного путівника тощо.

Застосування нових інформаційних технологій значно активізувало видавничу діяльність музеїв і прискорило процес публікації наукових (монографії, каталоги) і популярних (путівники, енциклопедії) видань, який здійснюється на електронних носіях.

Електронні публікації створюються із застосуванням технології мультимедіа (основні характеристики - гіпертекст і інтерактивність, компоненти - текст, звук, відео, анімація) в статичному (CD-ROM, DVD) і динамічному (публікації в інтернеті) вигляді. Багато музеїв мають свої представництва в Інтернет - веб-сайти, де можна отримати інформацію про експозиціях і склад фондів, про час роботи музею і нових виставках. Музейні професіонали знаходять на сайтах відомості про цікавлять їх наукових виданнях музею і конференціях. В інтернет функціонують сайти, які об'єднують музеї одного регіону (Музеї Татарстану, Музеї Омського Прііртишья). Найбільш повно музеї Росії представлені і на сайтах.

малюнком в яскравому кольоровому спектрі колориту. За особливостями зображення виділяємо кілька авторських почерків, цілком ймовірно представляють різні іконописні школи. Композиційні основи, іконометрія, символіка ліній, кольору і атрибутів втілювалися в процесі створення твору, що має значення обряду. Як і в іконопису, автори не підписували робіт, тому пам'ятники старокалмицкого мистецтва в основному безіменні. Художник-іконописець «зурачі» або Бурхан-ний майстер, маючи духовний сан священнослужителя, розглядався в першу чергу виконавцем іконографічного канону.

Мистецтво буддизму, адаптуючись в процесі багатостороннього культурного

Примітки

взаємодії, зазнає трансформацію, а потім деформацію під впливом етнічної культури ойратів-Калмі-ков. Історичний процес можна позначити адаптацією канону в інокультури-ної середовищі, що виражалася в етнічних особливостях його відтворення. Стадіальний статус співвідносяться систем визначає складне багаторівневе взаємодія традиції та інновації у формуванні та розвитку старокалмицкого мистецтва. Останнє потрібно розглядати як «історично детермінований спосіб бачення і впорядкування світу» (5, с. 105), багато в чому обумовлює процес стилеобразования художньої форми мистецтва буддизму.

1. Музей традиційної культури імені Зая-Пандіта калмицького інституту гуманітарних досліджень Російської академії наук був створений як науковий підрозділ інституту за рекомендацією Історичного відділення РАН Музейному Раді РАН в 2001 році і фінансової підтримки Російського гуманітарного наукового фонду.

2. Батирева С. Г. Старокалмицкое мистецтво. - Еліста, 1991; Батирева С.Г. Старокалмицкое мистецтво XVII - початку XX ст .: Досвід історико-культурної реконструкції. М .: Наука, 2005.

3. СГОКМ - Ставропольський державний об'єднаний музей імені Г.К. праві; НМІДК - Новочеркаський музей історії донського козацтва.

4. Батирева С. Г. До питання регіональної специфіки іконографії Білого Старця. Монго-ло-ойратскіе і бурятські паралелі в живопису буддизму // Abstrakts ofthe 8th International Congress of Mongolists, 5-11 August 2002. - Ulaanbaatar, 2002.

5. Мистецтво в системі культури. Л., 1987.

Ю.Е. Комлєв

МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МУЗЕЮ

Здібності організувати ефективну діяльність музею XXI століття із застосуванням сучасних комп'ютерних технологій відносяться до числа базових умінь музейного працівника і актуального напрямку в музейній роботі.

Розвиток комп'ютерної техніки, її впровадження в соціальну практику, що відбуваються в результаті цієї зміни діяльності і психології людини, суспільства - все це становить суть процесу комп'ютеризації, що грає ключову роль в становленні суспільства інформаційного типу. Завдяки винаходу і швидкому вдосконаленню електронно-обчислювальної техніки стали втілюватися багато планів, пов'язані з розвитком художньої, інформаційної, наукової, комунікаційної діяльності музею.

На думку фахівців в області комп'ютеризації культури, комп'ютер усвідомлюється як засіб моделювання і демонстрації в мініатюрі законів, що лежать в основі художньої, наукової і технічної творчості, як засіб створення нового твору мистецтва і навіть нових видів мистецтва, а також як ще один перспективний інструмент для всіх областей професійної діяльності (1).

Деякі представники точних наук вважають інформацію загальним властивістю матеріального світу, і тоді під нею розуміється сума всіх відомостей, одержуваних людиною про навколишній світ. Таким чином, суб'єктом інформаційних технологій є людина, яка використовує цю інформацію. Природно, що якість інформації залежить і від механізмів

передачі, і від технологій, в яких вона використовується людиною, коли він її сприймає і обробляє.

Неодмінна установка на прогрес і інновацію закладена в самій логіці розвитку технологій, вона позитивно і стимулююче впливає на культуру і на всіх, хто активно звертається до їхніх послуг.

Поява в житті музеїв комп'ютерів, здатних за короткий час проводити величезну кількість операцій, актуалізувало проблему використання історичних знань, тим більше, що інформаційні технології дають можливість більш широко здійснювати збір, зберігання, поширення і обробку музейної інформації. Властивість інтерактивності в музеї притаманне і мультимедійного ресурсу, що також є проявом складної взаємодії медіа в межах формованого віртуального тривимірного простору, яке стає безперервним, нескінченним музейним процесом. Поява нових технічних прийомів дає можливість передавати зміст музею за допомогою різних засобів інформації, доступних для сприйняття різними органами людських почуттів, та ще й шляхом інтерактивної взаємодії з аудиторією.

Сформувався в останні роки в науці і різних областях практичної діяльності музеїв інформаційний підхід враховує не тільки кількісні показники (обсяг) музейної інформації, але і якісну її сторону, для визначення якої використовується поняття «цінність інформації», що є основним критерієм її відбору в музей.

На думку Б.А. Столярова, який є автором першого вітчизняного підручника «Музейна педагогіка: історія, теорія, практика», в якісному аспекті інформація поділяється наступним чином:

Статистична - характеризується тільки кількістю інформації;

Семантична - відображає зміст повідомлень з урахуванням контекстів змісту;

Прагматична - характеризується цінністю, зміст якої збагачується ймовірністю досягнення цілей даної системи;

Естетична - пов'язана з емоційною реакцією на повідомлення, тобто враховує суб'єктивне сприйняття гармонії і краси об'єкта, що є джерелом інформації.

В рамках даного підходу цільова функція музею і культури визначається як передача інформації про історію та мистецтві, процес якої має дві форми:

Динамічну - інформація передає-сяспомощью сигналів (мова, звуки, музика);

Структурну - музейні предмети, експозиція, CD і ін. При цьому структурна інформація може перетворюватися в динамічну (відтворення музики або відеофільму, читання тексту) (2).

Збільшення інформації в діяльності музеїв відбувається зі збільшенням використовуваних художником, експозиціонера різноманітних мовних засобів, а також завдяки оснащенню музеїв цифровою технікою, що впливає на всі сторони музейної діяльності.

Культура і мистецтво як інформаційні, соціальні та особистісні феномени невіддільні від музею і сприймає глядача. Будь-які взаємодії, особисті та опосередковані контакти, сприйняття музейних пам'яток, обговорення експозиції - все це різні форми передачі інформації, так само як і створення нової виставки або експозиції - це теж інформаційний процес, в результаті якого генерується інформація.

Комунікаційні потоки музею представлені на рис. 1.

зовнішні комунікації

музей< >

< !> внутрішні комунікації

Рис. 1. Зовнішні комунікації

Сьогодні важко уявити сучасний музей, який не використовує інтернет і мультимедійні технології (3). відмінною рисою сучасних інформаційних, перш за все мультимедійних, технологій в музеї є їх здатність не тільки виробляти якийсь призначений для вживання культурний продукт, а й, що набагато важливіше, надавати непрямий вплив на користується ними людини, змінюючи його уявлення про самого себе. цю антропологічну

функцію інформаційні технології в сфері культури здатні виконувати тому, що в виробленому ними цифровому продукті людина, як в дзеркалі, розпізнає елементи своєї власної інтелектуальної діяльності. Подібне уречевлення подій і явищ «внутрішнього світу» змушує по-новому поглянути на те, що здавалося вже добре відомим, намітити інші аспекти його культурного осмислення.

Більш того, масштаб поширення інформаційних технологій в музейній діяльності поглиблює процес глобалізації і найсерйознішим чином впливає на характер культурного життя суспільства, відкриваючи широкі можливості для осягнення традиційної культури і створення нових її форм. При цьому слід пам'ятати, що віртуальні реальності музею є лише засобом моделювання можливих рішень, але не замінюють справжнього життя, так само як і подліннихпроізведеній мистецтва. Таким чином, мова йде про характер взаємодії між носіями традиційної та інформаційної культур.

Формування цієї взаємодії відбивається в педагогічній комунікації музею, так як музей протягом свого історичного розвитку акумулює різні форми роботи з людьми - такі, як спілкування, бесіда, діалог, лекція і ін. За допомогою інформаційних технологій музей в змозі надати потенційним відвідувачам інформацію по:

Про колекції і найбільш значних пам'ятниках музею, наділених супровідної текстовою інформацією загального характеру;

Про форми і змісті соціально-культурної діяльності музею (нові виставки, освітні програми, цикли екскурсій і лекцій, робота клубів, студій та ін.).

Інформацію, яку получаетпотре-Бітела і яка включає його в середу музею, можна назвати зовнішньої. Вона має розширювальний характер за межами музею та збагачується відомостями з історії створення музейних предметів. В якості початкового візуального джерела головним є сам пам'ятник, а його відтворення може бути вміщено на спеціальних електронних носіях. Але в даному випадку виникає проблема природної матеріальності оригіналу, тобто матеріал, форма, колір і інше. І за допомогою комп'ютера і грамотного фахівця можливо розмити цю матеріальність, трансформувавши стійке сприйняття справжнього музейного проекту, наприклад археологічного або етнографічного пам'ятника.

Таким чином, на основі електронної презентації музейних колекцій та музейних освітніх проектів у споживача формується:

Подання про світовому музейному фонді, що дає можливість представити колекцію конкретного музею в ширшому контексті;

Уявлення і погляди про світову історію та історії конкретного регіону;

Ставлення до художнього і народної творчості;

Комп'ютерна та візуальна грамотність;

Просторове і логічне мислення і т.д.

позитивні Негативні

1. За допомогою комп'ютера відвідувач більше інформації може отримати і обробити. 1. Порушується активна взаємодія відвідувачів музею з музейними працівниками і предметами.

2. Використовуючи інформаційні технології можливо більш детальний розгляд і вивчення пам'яток. 2. Відсутня попередній настрій і підготовка відвідувача в спілкуванні з музейної середовищем.

3. Надається можливість аналізу і порівняння в візуальному і комп'ютерному сприйнятті предметів. 3. Утруднюється емоційна передача музейної інформації.

Таблиця 1. Вплив комп'ютерних технологій в музеї

При впровадженні новітніх технологій в діяльність музею необхідно враховувати, що «вибір технологій вирішальним чином формує культурні стилі майбутнього», тим самим використання і створення електронних носіїв актуально використовувати в роботі музею (4, с. 475).

Наприклад, музей В. Ван-Гога в Амстердамі, дуже ефективно використовує в своєму експозиційному просторі комп'ютерні технології, що не тільки дозволяє розширити інформаційний потенціал музею, а й допомагає відвідувачам музею більш яскраво і повно комунікувати з музейним простором, в результаті чого спілкування відвідувача з музеєм стає більш активним, що запам'ятовується і більш тривалим.

Однак можна виділити як позитивні, так і негативні моменти використання комп'ютерних технологій в музеї (див. Табл. 1).

Сьогодні музеї особливо активно стали впроваджувати в свою повсякденну роботу сучасні інформаційно-комунікаційні центри. Така форма роботи з відвідувачами дозволяє, наприклад:

Організувати дитячий комп'ютерний сектор, який забезпечить доступ до кращих сайтів музеїв Росії та світу, а також іншим Інтернет-ресурсам;

Почати роботу над створенням музейної медіатеки, куди увійдуть видання музеїв на паперових та електронних носіях;

Організувати інтерактивний кінотеатр, де будуть демонструватися мультимедійні освітні програми, які доповнять шкільну загальноосвітню програму з біології, історії, літератури, мистецтва та ін. (Дані матеріали розроблені Федеральним агентством за освітою ФГНУ «Республіканський мультимедіа центр», співробітниками видавництва «Великої російської енциклопедії», «Центр ПІК»).

На нашу думку, такі дитячі інформаційно-освітні центри викличуть великий інтерес у жителів Росії, що дозволить залучити нових відвідувачів до музею. Таким чином, даний центр буде служити більш ефективній взаємодії музею і школи, а також розширить уявлення користувачів про музейному просторі і музейних колекціях.

В цілому використання сучасних технологій ставить своєю метою не замінити спілкування з музеєм, а організувати більш якісну і ефективну комунікацію відвідувачів з культурними цінностями. На думку англійського дослідника

С. Кіна, «музей майбутнього буде переважно динамічною структурою, або досвідом, що йде назустріч співтовариствам і покликаним служити в безлічі просторів». Дійсно, думка про те, що колекції відіграють чільну роль в музеї, відходить на другий план у міру того, як значення предмета і його історичне минуле отримують все більшу значимість, необхідність більш глобального підходу до зібрання культур, включаючи як нематеріальний, так і матеріальний. Цифрові технології відповідають цьому завданню, так як концептуально музеї будуть представляти собою скоріше колекції знань, ніж творів (5, с. 19).

Отже, підіб'ємо деякі підсумки, інформаційна політика музею повинна охоплювати питання інтелектуальної власності, дотримання Закону про захист даних (для відповідної країни) або інших аналогічних актів і позицію адміністрації музею щодо участі в спільних базах даних або інших способах поширення музейної інформації, особливо образотворчої. Перехід до цифрового подання інформації, в тому числі і образотворчої, кореннимобразомменяетнаше уявлення про можливості репродукування. Практичні питання, пов'язані з відкриттям доступу, по крайней мере, до деяких областях музейних баз даних і сконтролем етогодоступа (якщо такий контроль можливий або бажаний), обговорюються в даний час дуже широко. Розширення доступу публіки до зборів музеїв, звичайно, слід вітати, але в зв'язку з ним виникає і ризик несумлінного використання зображень, порушення авторського права або втрати можливого доходу, зараз або в майбутньому. Особливо серйозні труднощі виникають у музеїв сучасного мистецтва, оскільки живі і живі художники можуть зажадати у них своєї частки прибутку від поширення інформації або зображень.

Інформаційна політика повинна ясно висловлювати зобов'язання музею з ведення точної і всеосяжної документації по його зборам, за безстроковим зберігання всієї необхідної інформації і забезпечення доступу до неї, а також щодо забезпечення прийнятного для даного музею доступу публіки до музейної інформації. Якась інформація (наприклад, про вартість різних об'єктів зберігання і страхових сумах) повинна, як і раніше, залишатися конфіденційною, проте значні обсяги інформації іншого роду

тепер можна відкрити не тільки дослідникам, а й широкому загалу, причому не обов'язково при особистому відвідуванні музею, а й при поширенні цієї інформації за допомогою відеокасет, відеодисків, CD-ROM або через Інтернет. Стрімко змінюються і характер знань про збори (вони перестають бути прерогативою зберігачів та працівників відділу обліку та виявляються в принципі доступні кожному), і способи оприлюднення та поширення цих знань, так що інформаційну політику, ймовірно, доведеться постійно переглядати у міру виникнення нових технологій, законодавства і розвитку міжнародного обміну інформацією.

Доступ публіки до музейної документації та інформації - розширюється сфера застосування комп'ютерів в музеї. Все більш привабливим для музеїв стає відкрите зберігання: зацікавлений відвідувач може отримати доступ до інформації каталогу про даний об'єкт за допомогою спрощеної клавіатури або монітора з сенсорним екраном. Обсяг інформації, яка в такий спосіб стає доступною відвідувачеві, значно більше того, що можна повідомити за допомогою підписів, текстів і схем, зазвичай використовуваних на тематичних або художніх виставках. Мультимедійні програми особливо пожвавлюють дані каталогу, залучаючи до нього увагу відвідувачів самого разногоуровня обізнаності в предметі. Придбавши відеодиски або CD-ROM з цією інформацією можна працювати, не виходячи з дому, а Інтернет відкриває ще ширші можливості.

Майбутнє музейної документації та музейних інформаційних систем є досить багатообіцяючим, хоча і дещо невизначеним. За останні роки в цій галузі вже відбулися суттєві і швидкі зміни, темп яких, як очікується, буде і далі зростати. Інформаційні сістемипозволяют створювати музейної базі даних захоплююче цікавий для користувачів інтерфейс. Розробляються і здійснюються «віртуальні

виставки », швидко ростуть можливості дос-тупак даними ізображеніямсперсональ-них комп'ютерів. Змінюється сама природа музею як суспільного інституту. Але бажання побачити «справжню річ» теж не слабшає. Керівникам музеїв доведеться постійно стежити за новими можливостями - і небезпеками - розгортається на наших очах епохи цифрової інформації.

Безперечними плюсами комп'ютеризації процесу в комунікаційній сфері музею можна вважати:

Створення моделей пошуку та оцінки музейної інформації, що дозволяють зібрати досить велику кількість даних про аудиторії, артефактах і засобах масової комунікації;

Можливість зведення отриманих даних в варіантні побудови по використанню тих чи інших поєднань засобів масової комунікації;

Можливість оцінки ефективності і вартості різних каналів і музейної комунікації;

Можливість систематичного відбору і перетворення даних, а також їх тестування без використання реальних ресурсів;

Облік різних непередбачених обставин.

Також необхідно відзначити, що інтернет-технології дозволяють менеджеру, що працює в комунікаційній сфері, суттєво скоротити часові витрати на підготовку бізнес-плану, а також вдосконалюють процес обробки та архівування музейної інформації. Комп'ютеризація в му-зеене тільки розширила технологічні можливості, але і перевела сутність музейних комунікацій в нове, більш високу якість спілкування. Всі відомі до цього фактори обмеження - проблеми швидкості передачі музейної інформації, доступності, масовості, інтерактивності, достовірності та інші - або істотно знизили поріг обмеження, або, навпаки, набули характеристики інформаційного переваги перед іншими установами культури.

Примітки

1. Канстельс М. Інформаційна епоха: Економіка, суспільство і культура / Пер. з англ., під ред. О.І. Шкаратака. М .: ГУВШЕ, 2000. 630 с.

2. Столяров Б. А. Музей в просторі художньої культури і освіти: Учеб. посібник. СПб., 2007. 340 с.

3. Скіббе Л. Дж., Хейфмейстер С., Чеснат А. М. Оптимізація мультимедіа ПК / Пер. з англ. Київ: НДВФ «ДиаСофт Лтд», 1997. 352 с.

4. Тоффлер Е. Шок майбутнього. М., 2001..

5. Кін С. Майбутнє музею в еру цифрових технологій // Інформаційний бюлетень ІКОМ Росії. М., 2004.

На базі нашого дитячого садка організована робота експериментального майданчика по музейно - педагогічної програмі «Здрастуй, музей!». Програма розроблена фахівцями Російського центру музейної педагогіки та дитячої творчості Російського музею.

Завантажити:

Попередній перегляд:

ІКТ в реалізації музейно - педагогічної програми

«Здрастуй, музей!»

На базі нашого дитячого садка організована робота експериментального майданчика по музейно - педагогічної програмі «Здрастуй, музей!». Програма розроблена фахівцями Російського центру музейної педагогіки та дитячої творчості Російського музею.

Мета даної програми зорієнтувати дошкільнят старшого дошкільного віку в процесі їх залучення до вітчизняних і світових художніх цінностей засобами музею, на формування основ художньої та візуальної культури. Образотворче мистецтво розглядається в програмі як невід'ємна частина духовної і матеріальної культури, що втілює в собі все розмаїття ідеалів, художніх і моральних цінностей різних епох і культур.

Програма орієнтована не тільки на традиційні завдання формування художньої культури і естетичного досвіду дитини, освоєння їм навичок матеріально - художньої діяльності, але і на формування у дітей старшої і підготовчої груп навичок візуальної культури, набуття досвіду «насмотренность». Дозвольте нагадати вам, що «Музейна педагогіка» - це область діяльності, що здійснює передачу культурного досвіду через педагогічний процес в умовах музейного середовища. Використання творів живопису, скульптури, графіки, народного мистецтва, а також архітектурних пам'ятників надає дитині можливість придбати повноцінний художньо - естетичний досвід, який може сприяти вирішенню завдань виховання толерантності та патріотизму у дошкільнят. Робота здійснюється на матеріалі колекцій Російського та інших вітчизняних музеїв, визначні пам'ятки міста, природних об'єктах. Наприклад, в музеях Санкт - Петербурга створені спеціальні відділи для роботи з дошкільнятами, де ознайомлення з музейними експонатами відбувається під час гри, адже ніякої дитина, навіть самий інтелектуально - розвинений, що не буде довго «споглядати» великий шедевр, як це роблять дорослі. Наше місто не "музейний», а в єдиному Художньому музеї немає спеціального відділу для дітей. Якщо немає відповідних умов, розробники програми рекомендують використовувати інформаційно - комунікаційні технології.

Ми бачимо, що ІКТ в дошкільній музейної педагогіки дозволяє досягти успіху в реалізації завдань за цими напрямками: по-перше, удосконалювати дослідницьку діяльність дітей впровадженням нових інформаційних технологій; по-друге, створити музейний фонд силами вихователів за допомогою створення електронного музею; по-третє, розвивати комунікативні вміння дітей на основі проектної діяльності; і, по-четверте, формувати у дітей навички інформаційної культури.

Досвід інтеграції ІКТ в музейну педагогіку можна вважати інноваційним. Наші діти ростуть в цифровому світі і, безумовно, розрив між реальними інтересами сучасних дітей і традиціями художньої освіти в сучасному світі все більш глибокі. Саме художню освіту підтримує в дитині творчі імпульси, і крім цього тісно пов'язане з тактильними відчуттями. У мистецькій освіті гармонійно поєднуються як традиційні засоби візуалізації, так і новітні технології. Як ефективно включити ці кошти в творчий розвиток і навчання?

завдання актуалізації художнього розвитку не може бути вирішена без залучення інформаційно - комунікаційних технологій.

Наприклад, ми можемо за допомогою сучасних технологій побувати на віртуальній екскурсії у картинній галереї Російського музею, подивитися віртуальну виставку і пограти в ігри, які рекомендовані програмою для використання в дитячому садку і в музеї.

Я хочу познайомити вас з деякими з таких ігор:

- «Загадкова золота річ» - знайти в картині зображення певного предмета, квітки або тваринного і розповісти про нього.

- «Зайди в картину» - дітям пропонується закрити очі і уявити, що вони в просторі обраної картини, а потім відповісти на питання: Що ви відчули, побачили, почули, кого зустріли?

- «Екскурсовод» - дитина розповідає сам про обраний творі, і відповідає на питання інших дітей.

- «Підбери палітру» - дітям пропонується вибрати вподобану репродукцію твору і з квадратів різного кольору вибрати ті кольори, які використані в картині.

- «Що бачимо - розіграємо» - при розгляданні твори дітям пропонується розподілити ролі, придумати короткий діалог і розіграти зображений епізод.

Завдяки цим іграм у дітей збагачується досвід «насмотренность», розвивається художнє сприйняття, вміння емоційно відгукуватися, відчувати і розуміти зображене, відбувається залучення дітей до світу образотворчого мистецтва

Зараз я хочу познайомити вас із спеціальними сайтами, розробленими для роботи з дітьми в рамках музейної педагогіки, де є гра, твір мистецтва і ... комп'ютер. На жаль, сайт Російського музею, на базі якого розроблено спеціальну програму, видає інформацію лише про екскурсіях.

З вітчизняних музейних сайтів найбільш цікавий за змістом, принципом подачі матеріалу і з освітньої компоненті сайт Державного Ермітажу. Фірма IBM спільно з співробітниками музею, будучи розробниками цього електронного ресурсу, перенесли на російський грунт світові стандарти подібних Інтернет-проектів.

На сайті є розділ, що дозволяє за допомогою сучасних технологій побувати на віртуальній екскурсії, подивитися віртуальну виставку, відвідати галерею тривимірних зображень.

Галерея тривимірних зображень включає в себе колекції предметів, які навряд чи можна так розглянути в музеї, як це пропонується на сайті. Це дрібні предмети декоративно-прикладного мистецтва, деталі одягу, ювелірного мистецтва.

Така можливість практично «помацати руками» музейний експонат робить цей розділ актуальним особливо для нас, хто географічно далекий від Ермітажу.

Ми звернулися і до досвіду зарубіжних освітніх порталів, присвячених темі інтеграції мистецтва та ІКТ для освіти. Звертають на себе увагу проекти Pixel Face і Collage Machine на сайті дитячого освітнього центру Національної Галереї Вашингтона. За своїм змістом це готові програмні продукти для творчості будинку або на занятті. Так, Pixel Face - це програма, що дозволяє за допомогою різноманітних пікселів (різних по ритмічній структурі, за кольором, за модулем) створити якесь декоративне полотно, основу якого складає портрет відомого художника. Можливий вибір з 4-х портретів різних художніх стилів. В якості своєрідної палітри інструментів запропонована бібліотека різноманітних пікселів, можливості малювання пензликом-штампом, функція вибору тону, ластик. Крім того, отриману роботу можна роздрукувати. Для дітей дошкільного віку така програма цікава і корисна, оскільки дає досвід роботи зі складним колірним плямою, що має ритмічну структуру,

з модулем, з великим діапазоном колірних відтінків.

Наступний проект - проект Collage Machine володіє значно великим потенціалом для творчої діяльності. Це буквально «колажна машина». Робота в цій техніці допомагає придбати перші навички проектування, організації композиції на площині, дозволяє концентрувати увагу на символіці кольору і колірному ритмі, особливості взаємодії квітів. Колаж також дає можливість мобільного і продуктивного освоєння різних композиційних завдань. Також в цьому проекті закладені інструменти (лупа), що дозволяють рухати, змінювати рівень прозорості, наближати зображення. Всі ці музейні інтернет - проекти, призначені для всебічного розвитку дітей, ще раз підтверджують древнекитайскую мудрість: «Скажи мені - і я забуду, покажи мені - і я запам'ятаю, дай мені діяти самому - і я навчуся». Хочу підкреслити, що нові технології дозволяють створювати інноваційні художні продукти, брати участь дітям в нових формах комунікації, вчитися включати сучасні засоби комунікації в повсякденне життя.

Також, зараз випускається багато DVD, носять культурологічний освітній характер. Наприклад, програма «Здрастуй, музей!» випустила цикл занять Всесвітньої картинної галереї «Уроки тітоньки Сови», які дуже подобаються дітям.

Після знайомства з творами мистецтва, збагачення досвіду сприйняття живописних творів, Умінням спостерігати, вдивлятися в природні явища, ми переходимо до самостійної творчої діяльності дітей, де використовуємо традиційні і нетрадиційні матеріали для роботи над малюнками, колажами, ліпленням. Наприклад, використання техніки колажу в продуктивної діяльності дошкільнят. На першому етапі ми розглядаємо колаж, відзначаємо всі деталі. Другий етап - аналізуємо, виділяємо і обговорюємо кошти, просторове розташування. Третій етап - самостійна діяльність дітей.

Одним з варіантів творчої діяльності дітей є проведення інтегрованих занять. Наприклад, заняття «Золота осінь»: розглядаємо, міркуємо, створюємо свій витвір мистецтва.

Зверніть увагу на переваги застосування комп'ютерних технологій у професійній діяльності педагога. Особливо хочеться виділити інтерактивне взаємодія, спілкування в інформаційно-освітньому просторі, що дуже затребуване саме сьогодні.

Аналізуючи інноваційні освітні продукти, створені на основі ІКТ, можна виявити ряд переваг комп'ютерних технологій, як засобів навчання. В першу чергу, це можливість поєднання логічного та образного способів освоєння інформації, активізація освітнього процесу за рахунок посилення наочності, інтерактивна взаємодія, спілкування в інформаційно-освітньому просторі, і останнє, дитина стає не об'єктом, а суб'єктом комунікативного спілкування з вихователем, що є важливим моментом в педагогіці співробітництва.

Таким чином, досвід використання інтерактивних технологій дуже цікавий для нас, дорослих і, звичайно, для дітей.

Про результати говорити поки рано, але ми бачимо, що дітям це дуже подобається і батьки, відвідуючи сайт «Музеї світу», підвищують свій культурний рівень і стають волонтерами в освоєнні і реалізації нової програми.

Г.А. Акімова

(Росія, Новочеркаськ)

викладач історії ГБОУ СПО РО «НКПТіУ»

Е. В. Іванова

(Росія, Новочеркаськ)

викладач інформаційних технологій

ГБОУ СПО РО «НКПТіУ»

Музей і інтеграція інформаційних технологій в музейно-педагогічну діяльність

Музей - не просто будинок, де речі дихають,

Музей - хранитель таємниць, всього святого,

Биенье серця кожного почує,

Він - міст в долину найріднішої.

Наш контингент - студенти. Це не зовсім діти, це підлітки, а іноді навіть дорослі, вже відбулися особистості, але тим не менше важливість теми патріотичного виховання актуальна для будь-якого віку, особливо юного. Саме в ньому на цілком свідомому рівні закладаються основи патріотизму, громадянськості, поваги до своєї історії, до людей, в різні століття захищав Батьківщину, виховання готовності до подвигу - в загальному, всього того, що є основою життєздатності будь-якого суспільства і держави. Почуття власної гідності і впевненості в собі неможливі без поваги до історії своєї Батьківщини, відчуття причетності до справ предків.

Пам'ять пов'язує покоління. Це духовний міст через роки, десятиліття. І силу свою, і хоробрість, і красу, і мужність - свою останню силу людині допомагає знайти священна пам'ять про захисника рідної землі.

Один з найважливіших питань, яке стоїть перед освітніми установами сьогодні - це відродження духовних традицій Росії, з дуже чіткою фіксацією в свідомості студента таких понять, як Батьківщина, Вітчизна, Батьківщина, рідний край, громадянин, патріот, герой, ветеран війни і праці. Для освіченої людини і громадянина Росії знання російської історії, її духовних витоків і традицій дуже важливо для розуміння всіх відбуваються в ній сьогодні процесів. Виховання і навчання має бути побудовано так, щоб юнаки та дівчата, які виросли в нашій країні, не стали людьми, яким все одно, в якій країні жити, і яких абсолютно не хвилює доля своєї батьківщини.

Історія і культура Росії, Донського краю мають глибоке коріння. Завжди були і є легендарні особистості, якими ми пишаємося і на прикладі яких виховуємо своїх студентів. Сьогодні навчальні заклади - це місце, де можливо цілеспрямоване виховання громадян і патріотів Росії, людей, які будуть любити свою Батьківщину, а значить, коли це необхідно, зможуть її захистити і примножити її славу, як їхні діди і батьки.

Центром виховної роботи в коледжі, особливо, патріотичного спрямування став музей бойової і трудової слави. Основа патріотичного виховання - активне спілкування студентів зі старшим поколінням в процесі проведення пошукової, собирательской, просвітницької та дослідницької роботи. Духовний досвід, принципи і оцінки старших впливають на духовний світ студентів, які формують свою життєву позицію. Живе спілкування поєднується і взаємодіє зі знаннями і цінностями, взятими з справжніх документів минулих років, краєзнавчої та мемуарної літератури. Результат цього спілкування знаходить відображення в творчих роботах - рефератах, при проведенні екскурсій громадськими екскурсоводами, у виступах на класних годинах, конференціях, уроках мужності та інших заходах.

Таким чином, зберігаючи свої традиційні функції (збирати, зберігати, вивчати і представляти культурна спадщина), Музей в XXI столітті поступово набуває роль ведучої соціокультурної осередку суспільства.

Музей починається і закінчується там, де починається і закінчується музейний предмет - свідок історико-культурних процесів, явищ і подій, що мають соціальну цінність. Однак ідея, сенс, історія музейного предмета можуть доноситися різними способами, в тому числі і через використання цифрових технологій. Саме, цей процес став найбільш помітним на рубежі 20-21 століть. Це багато в чому пояснюється швидким розвитком технічних засобів створення, презентації та зберігання інформації: Відповідно до концептуальним задумом експозиції можна виділити три основні функції використання цифрових технологій в музейній діяльності:

Інформаційна (додаток матеріалів експозиції віртуальними матеріалами);

Освітня (навчання через синтез цифрових технологій і музейних засобів);

Маркетингова (просування іміджу музею).

Переваги використання цифрових технологій в музейній експозиції

1. Розширення інформаційного простору експозиції в умовах обмеження розмірів приміщень. Вони здатні змінити експозиційний простір, надаючи новий вид площ, вимірюваних в одиницях виміру обсягу інформації.

2. Посилення аттрактивности експозиції. Цифрові технології надають можливості творчого використання комп'ютерної техніки та інформаційного потенціалу музейного предмета, дозволяють реалізувати різноманітні творчі ідеї, наповнити експозиційний простір візуально-виразними інтерактивними елементами. Музей намагається більшою мірою працювати на молодь, яка давно перейшла на мову інформаційних технологій.

3. Підвищення доступності інформації. Цифрові засоби дозволяють коментувати, представляти той чи інший предмет в контексті віртуального простору, яке дає можливість відтворити атмосферу часу існування музейного експоната.

4. Підтримка інтересу до музею, музейної та пошуково-дослідницької роботи. Цифрові технології через новизни цікаві самі по собі. Оригінальні музейні проекти з використанням цифрових технологій викликають інтерес, сприяють просуванню у студентів позитивного іміджу музею:

Музею бойової і трудової слави нашого коледжу 26 років. 2 роки тому він був реконструйований і оновлений. Оформлено експозиції: з історії створення коледжу, наші викладачі - ветерани війни і тилу, 5-ої Донської гвардійський козачий корпус, експозиції про випускників, які загинули в гарячих точках, ветеранів праці, про наших викладачів і студентів - захисників Вітчизни.

У музеї зібрано понад 800 найрізноманітніших експонатів, серед яких є справжні реліквії - це і предмети часу ВВВ, нагороди і нагородні документи, зброя, фотографії, одяг та інші особисті речі ветеранів; Проте цінні експонати, які розповідають про випускників, героїчно загиблих в гарячих точках і випускників, працівників галузі.

Музейна педагогіка є унікальним засобом для вирішення багатьох виховних та освітніх проблем.

Основний методичне завдання коледжу є формування ключових професійних компетенцій випускника, тобто здатності вирішувати проблеми в різних сферах суспільного і інтелектуальної діяльності.

Форми і зміст роботи музею визначаються завданнями історичної освіти і виховання і спрямовані на практичну реалізацію отриманих знань.

Основними завданнями музею є:

Активну участь в навчально-виховному процесі коледжу

Проведення культурно-просвітницької роботи студентів

Організація і проведення екскурсій

Оформлення альбомів, стендів і вітрин старими і новими експонатами

Організація зустрічей з ветеранами ВВВ та праці, учасниками бойових дій в гарячих точках.

Форми роботи музею з використанням інформаційних технологій:

1. Застосування комп'ютерної техніки для створення електронної бази даних фондів музею, описи музейних предметів, оформлення облікової документації, формування в фондах музею електронної бібліотеки, Колекції аудіо- і відеозаписів, колекції фотографій.

2. Створення електронної експозиції, інтерактивного експозиційно-виставкового простору, проведення віртуальних екскурсій або віртуальних оглядів музейних експонатів на заняттях, позаурочних заходах.

3. Створення презентацій для використання в навчальній діяльності та демонстрації їх в рамках заходів. Включення музею коледжу в єдину локальну мережу освітнього установі, відображення інформації про діяльність музею на веб-сайті коледжу.

На базі музею діє патріотичний клуб «Мужність», члени якого в основному і виконують цю роботу.

Ми знаємо, що музей, освіта і новітні технології в рівній мірі відображають і відчувають на собі перехідний характер сучасної культури, тому в музеї продовжують існувати і активно діяти форми і механізми розвитку попереднього етапу культурної еволюції

Так, одна з секцій клубу - складається з громадських екскурсоводів, які підготовлені і можуть провести екскурсію по музею коледжу, станиці Старочеркасской і невелику оглядову екскурсію по історичному центру міста.

Щорічно в коледжі в лютневі дні проводиться військово-патріотичний місячник, в якому члени клубу беруть найактивнішу участь. Воно виражається і в тематичних екскурсіях по музею і в використанні матеріалів музею на класних годинах, заняттях історії та інших суспільних і спецдисциплін. Традиційними стали в ці дні відкриті засідання клубу «Мужність», присвячені пам'яті студентів, наших випускників, які загинули в Афганістані, Чечні, і тепер уже в Південній Осетії. На них запрошуються батьки загиблих студентів. Їх виступи, які виражають подяку членам клубу «Мужність», є найвищою оцінкою діяльності музею і клубу і викликають завжди відгук у душах тих, хто присутній на цих заходах. Не менш трепетне почуття викликають і поїздки на могили загиблих хлопців і до пам'ятника, де на граніті наші студенти бачать прізвища тих, хто колись навчався в нашому коледжі, а покладені квіти є даниною поваги, захоплення подвигом.

Матеріал музею дає можливість вирішувати завдання виховання громадянськості, формування культурної людини, суб'єкта виховання з гуманістичної системою цінностей. Ми намагаємося йти в ногу з часом, розуміючи, щопідростаюче покоління сприймаємо світ в контексті нового вектора цивілізаційного розвитку: креативізму. Властивий мережевого простору дух постійного оновлення, нескінченних змін, вдосконалення, музейні цінності, що представляють період свого створення і звернені до вічності, повинні знайти оптимальне поєднання і бути розкриті в музейно-педагогічному процесі. Це один із шляхів досягнення нерозривного зв'язку спадщини з сучасністю, адже ніхто з нас не є початком - ми все продовження.

Інноваційний використання потенціалу музею дозволяє нам вчити підростаюче покоління, зберігаючи минуле, впевнено крокувати в майбутнє.