Що потрібно для малювання олією? Як почати малювати олійними фарбами? Як розтушувати олійні фарби для маляра.

Живопис маслом. Основи. Уроки Білла Мартіна для початківців.

Є речі, які Ви повинні знати, перш ніж почати писати маслом.
Всі фарби - це суміш сухого пігменту і рідини. У масляних фарбах фарбувальний пігмент змішується з лляною олією. Лляна олія - ​​це олія, висихає в процесі окислення повітрям. Воно вбирає кисень з повітря і кристалізує пігмент фарби на постійній основі. Коли масло висихає, його неможливо видалити.
Олійні фарби густі. Вони виробляються в тубах. Фарби видавлюють на палітру, і змішують за допомогою мастихина для отримання нових відтінків. Потім вони наносяться на вертикально розташований полотно жорсткими пружними пензликами.
Олійні фарби сохнуть дуже повільно. Зазвичай потрібно чекати три дні, перш ніж покласти наступний шар. Таке тривалий час висихання є одночасно і перевагою і недоліком. Велика перевага в тому, що у Вас буде час на осмислення того, що Ви намалювали. Це дуже корисно, коли Ви робите градієнтні переходи від одного кольору до іншого. Або ж, якщо Ви незадоволені тим, що виходить, поки фарба ще волога, її можна зішкребти ганчірочкою, мастихіном або гумовим скребком, і перемалювати.
Недолік у тому, що якщо покласти поруч вологі фарби двох різних кольорів, Вони можуть змішатися один з одним неакуратно. З палітрою, кистями і вологим полотном потрібно звертатися дуже обережно, що ні вимазати себе, одяг, їжу та меблі.
З фарбою можна працювати до 12 годин поспіль, потім Ви повинні залишити роботу на просушку на три дні, після чого можна продовжити роботу. Коли фарби висохли, можна поверх накласти нові кольори. В роботі може бути безліч шарів. Кожен наступний шар повинен бути таким же по товщині або товщі, ніж попередній, інакше виникнуть тріщини.
Після того, як робота повністю висохне (від трьох до шести місяців), потрібно нанести захисний шар дамарского лаку.

МАЛЮНОК.

Складний малюнок швидко втрачається при нанесенні масляних фарб, тому малюнок краще позначати простими фігурамиі контурними лініями. Малюнок можна робити прямо на полотні, або ж його можна підготувати заздалегідь і перевести на полотно.
Коли малюнок наносите відразу на полотно, то краще користуватися розведеною фарбою. Так як це і так фарба, Вам не доведеться ізолювати її від наступних шарів.
Так само можна скористатися вугіллям. Вугільний начерк треба буде ізолювати від наступних шарів фіксажем. М'який вугілля легше зафіксувати фіксажем, ніж пресований вугілля.
Малюнок можна нанести і олівцем на полотно. Потім також закріпити фіксажем. Гострий кінчик олівця може зробити тріщинки в шарі грунту, тому можна додатково нанести ще один прозорий шар грунтовки. Якщо Ви нанесли ще один шар грунтовки, фіксаж не потрібно.

На фото: балончик з фіксажем, в коробці - копіювальний папір.
Малюнок для переведення через копірку краще підготувати на тонкій кальці, тоді його буде легше перевести. Прикріпіть малюнок до полотна. Переведіть його за допомогою копіювального паперу. Обведіть свій малюнок з підкладеної копіркою. Користуйтеся при цьому кульковою ручкою контрастного кольору, щоб бачити, які ділянки Ви вже перевели і контролювати товщину ліній. Нанесений малюнок також повинен бути закріплений фіксажем або тонким лессировочной шаром прозорої грунтовки.

ПЕРЕХІД ОДНОГО КОЛЬОРУ В ІНШИЙ

Розглянемо градуйований перехід одного кольору в інший. Олійні фарби, оскільки вони вимагають часу для висихання, дозволяють Вам переміщати їх по полотну, поки вони ще вологі. Саме тому маслом набагато простіше робити плавні градації кольору, ніж за допомогою інших фарб. Це можна робити будь-якими кистями. Але найкраще підійдуть плоскі кисті, а найгірше - круглі. Для дрібних і великих розтяжок працюють одні й ті ж принципи.


Фарби змішуються на палітрі і наносяться на свої передбачувані місця на полотні. Потім пензлем водять туди-сюди в перехресної манері між двома градаціями кольору, поки не буде отримано задовольняє Вас результат. Потім проводять паралельні мазки для остаточної обробки ділянки. Працюють чистої пензлем від темного кольору до середнього, і потім, знову чистою пензлем від світлого кольору до середнього.


(А) У цьому прикладі мазки пензлем ЗАВЖДИ розташовуються перпендикулярно до відблиску. Рухаючись пензлем по колу, намагаємося мазки робити перпендикулярно до відблиску, відповідно, отримуємо форму мазків скрученої кисті.
(В) Залежно від розташування основних кольорів розтяжки, створюється уявлення про площині, в якій розташована поверхню. Зауважте, як розташовуються відтінки, щоб зобразити плоску поверхню (зліва) і вигнуту поверхню (праворуч).

СТВОРЮЄМО ФОРМИ

Всі форми створюються з п'яти основних форм. Ці форми: куля, конус, циліндр, куб і тор (бублик, бублик). Частини цих форм утворюють будь-які предмети, які ми бачимо. Уявіть половинку циліндра на кубі - і Ви отримаєте форму американського поштової скриньки. Половинка кулі і конус дадуть Вам форму сльози, ялинка - це конус, дуб - це півсфера (пів-кулі), а циліндрична гуртка має зазвичай ручку у вигляді половинки тора (бублика).


Світлотінь створює форму. Кожна з цих форм має чітко визначені локації світла і тіней. Сферу характеризують серп і овали. У конусів трикутна освітлена частина і в тіні все інше. Куби і плоскі поверхні містять розтяжки (градієнтний перехід світла в тінь).
Циліндри складаються зі смужок. Тор - з півмісяців і смужок.
Увігнуті варіанти цих форм мають таку ж світлотінь, але без рефлексів.
Якщо Ви навчитеся малювати ці п'ять форм, Ви зможете малювати все.

Куля (сферу) визначають півмісяці і овали. Кулі малюють серпоподібними і скрученими мазками пензля.


Конуси складаються з трикутників світла і тіні. Конуси пишуть трикутними мазками пензля.


Циліндри складаються зі смужок світла і тіні. Циліндри пишуть паралельними мазками пензля.

Куби і будь-які плоскі поверхні підкоряються єдиним правилам. Градуйований перехід від світла до тіні. Якщо зображається поверхню паралельна полотну, то вона зображується одним рівним тоном. Куб - це поєднання пересічних площин. Кожна сторона куба містить розтяжку світлотіні. Куб малюється паралельними мазками пензля.

Тор містить аспекти двох інших фігур. У нього є смужки світла і тіні, як у циліндра, в центрі, і півмісяці, як у сфери, по краях. Тор пишеться за допомогою скручених мазків і серповидних мазків.


Тут Ви бачите, що для передачі форми об'єкта потрібно користуватися світлом і тінню, а не лініями контуру. Світло може збивати Вас з пантелику, тому спочатку спробуйте побачити форму об'єкта, а вже потім - як саме світло лягає на цю форму.

ПОРІВНЯННЯ КВІТІВ


Радуга дає нам приклади чистих кольорів, які нас оточують в світі. Кольори веселки по порядку: червоно-фіолетовий, червоний, червоно-оранжевий, оранжевий, жовто-оранжевий, жовтий, жовто-зелений, зелений, синьо-зелений, синьо-фіолетовий, фіолетовий. Коли ці кольори оформлені в коло, ми отримуємо «колірне коло». Колірний круг - необхідна річ при зіставленні квітів.


Коло розташований так, щоб жовтий, найяскравіший світлий колір, Виявився вгорі, а фіолетовий, найтемніший - внизу. Зверху вниз, праворуч, йдуть жовто-оранжевий, оранжевий, червоно-оранжевий, червоний і червоно-фіолетовий. Ці кольори називаються теплими.
Зверху вниз, по лівій стороні, йдуть жовто-зелений, зелений, синьо-зелений, синій і синьо-фіолетовий. Ці кольори називаються холодними.

Додаткові кольори.


Будь-які ДВА кольору, розташовані один навпроти одного в колірному коліназиваються ДОДАТКОВИМИ квітами. Червоний і зелений є додатковими квітами по відношенню один до одного, так як розташовані навпроти один одного на колірному колі. Жовтий і фіолетовий також є додатковими по відношенню один до одного. Жовто-зелений і червоно-фіолетовий - додаткові кольори. Додаткові кольори, покладені на полотні поруч, підсилюють один одного. Додаткові кольори при змішуванні на палітрі нейтралізують один одного. На цій табличці додаткові кольори знаходяться на протилежних кінцях шкали навпроти один одного. Якщо ми будемо рухатися по цій шкалі до середини, то прийдемо до нейтрально-сірого кольору, найменш насиченому з усіх.

Всі кольори мають відтінки. Чисті спектральні кольору на цій картинці відзначені буквами.
Отже, як ми підбираємо кольори, пам'ятаючи все вищесказане?
Нам потрібно лише відповісти на ці три питання.
1. З якого кольору вийде потрібний нам колір, де цей колір розташовується на колірному колі? (Мається на увазі спектральний колір).
2. Наскільки він інтенсивний? (Чим більше додаємо в колір додаткового кольору, тим менш насиченим стає потрібний нам колір).
3. Відтінок (наскільки темним або світлим він буде).

Ось як це все працює.


Фарби розкладені за кольорами на палітрі.


Підбираємо колір, як у коричневого листочка.
спектральний колірбуде червоно-фіолетовий. Білий додається, щоб збігтися за відтінком. Жовто-зелений, додатковий до червоно-фіолетового, додається, щоб знизити його насиченість.


Підбираємо колір зеленого листочка.
Спектральний зелений. Кадмій зелений - наш базовий колір. Він містить трошки жовтизни, тому ми знижуємо його насиченість червоно-фіолетовим (хінакрідоновим рожевим). Жовто-зелений і червоно-фіолетовий є додатковими квітами по відношенню один до одного.
Білий додаємо, щоб уточнити відтінок.


Підбираємо колір срібної ізоляційної стрічки.
Спектральний колір синій. Білий додаємо для уточнення тональної насиченості. Помаранчевий, додатковий до синього, додаємо і отримуємо сірий колір.


Підбираємо колір тривимірного об'єкту. Шматок мила.


Спочатку підбираємо серединку. Спектральний колір - жовто-оранжевий. Зовсім невелика кількість додаткового синьо-фіолетового додаємо, щоб знизити інтенсивність кольору. І трохи білого.


Щоб отримати світлі ділянки нашого мила, додаємо до отриманого кольору серединки ще білого. Щоб отримати колір тіні, додамо в колір серединки ще синьо-фіолетового.


Отже, кольору мила підібрані. Зазвичай, щоб отримати колір тіні на предметі, потрібно в основний колір предмета додати додатковий. Для більш темних тіней використовуйте основний колір предмета, але з меншою кількістю білого. У деяких випадках, додавання додаткового кольору недостатньо затемнює колір, ось тоді ми додаємо трохи чорного.

ТІНІ

Тіні створюють світло. Тіні діляться на три категорії. Перша - це затінена частина предмета, відома просто як ТІНЬ. Друга - це падаюча тінь від предмета, яка утворюється від того, що предмет затуляє собою світло від джерела освітлення. Третя категорія - це тінь про сусідніх предметів.


Тіньова частина об'єкта - це більш темна, менш насичена версія його основного кольору.
Пряме світло дає темні тіні. Розсіяне світло дає менш інтенсивні розпливчасті тіні.
Відбите світло в тіні (рефлекс).


Світло, що потрапляє на об'єкт від його оточення, називають відбитим світлом або рефлексом. Колір предметів, які оточують наш об'єкт, істотно впливає на відбите світло. Бачите зелений відбите світло в лівому м'ячику? Зверніть увагу на відбитий червоний в середньому м'ячику. Колір оточення - це невід'ємна частина всіх тіней.


Світлотіньову насиченість навколишніх об'єктів так само впливає на відбите світло. Перший м'ячик просто висить у повітрі. Другий м'ячик відображає і білу поверхню. Третій м'ячик відображає чорну поверхню. Світлотіньову насиченість навколишніх об'єктів так само є невід'ємною частиною тіней.

Падаючі тіні.

Падаюча тінь завжди характеризується тим, що вона сама темна і найбільш сфокусована у джерела тіні (у предмета). Падаючі тіні пишуться більш темним, менш інтенсивним кольором, ніж колір поверхні, на яку вони падають.


Колір падаючої тіні завжди містить додатковий колір до кольору освітлення і додатковий колір до кольору поверхні, на якій лежить тінь.
бачите синій відтінокв тіні предмета, який освітлений помаранчевим світлом? І помаранчевий відтінокв тіні предмета, освітленого синім кольором. У тіні предмета, освітленого червоним світлом, є відтінок зеленого кольору. І зверніть увагу на червоно-фіолетового відтінку тіні, що відкидається предметом, освітленим жовто-зеленим світлом.
Падаючі тіні пов'язані з формою і текстурою.


Падаючі тіні описують оточення об'єкта. Зліва стіна визначається завдяки падаючої тіні склянки. Справа тінь відображає наявність горбка.


Краї тіні визначають текстуру поверхні, на яку падає тінь.
Травка зліва і бруд з камінням праворуч.

Падаючі тіні в прямому і розсіяному світлі.




Пряме світло (зліва) утворюється зазвичай від одного джерела світла - наприклад, сонце або точковий світильник. Він дає високу контрастність і насичені темні падаючі тіні.
Розсіяне світло зазвичай виходить від кількох джерел світла. Він дає низьку контрастність і нечіткі падаючі тіні.


Об'єкти практично без падаючої тіні ЗАВЖДИ знаходяться в розсіяному світлі, де вони здаються більш плоскими і менш фактурними.

Тіні від сусідніх об'єктів.


Це темні тіні, які ми бачимо в місцях, де об'єкти торкаються один одного. Темна лінія навколо закритих дверях, темна лінія під кухлем з кавою, темна лінія між міцно стиснутими пальцями - це і є тінь від сусідніх об'єктів.
Вона відносно не залежить від напрямку освітлення. Ці тіні в тінях зазвичай найтемніші місця малюнка.


Вузька чорна смужка під циліндром зліва говорить нам про те, що об'єкти розділені. Циліндр справа з'єднаний зі своїм підставою.

КОНТРАСТ

Використовуємо світло і тіні разом.

Контраст - це співвідношення найяснішої і самої темної частини об'єкта або його оточення.

Тонова шкала.

Зліва - високий контраст, праворуч - низький контраст.

Коли об'єкти мають високий контраст, вони здаються нам ближче. Коли контрастність менше, об'єкти здаються нам далі від нас. Ті скелі далеко здаються нам розташованими далі від нас, їх контрастність нижче, ніж контрастність найближчій до нас скелі.


Поступове насичення об'єктів контрастністю робить їх візуально ближче до нас.


За контрастом падаючої тіні і її оточення можна визначити відстань.

низька контрастність


Об'єкти в розсіяному світлі мають найнижчу контрастність.


Об'єкти без падаючої тіні завжди знаходяться в розсіяному світлі. Якщо в об'єкта є тоновая градація від середнього до темного, у нього повинна бути падаюча тінь.


Якщо об'єкт має тоновий перехід від середнього до світлого, то він виявиться як би в серпанку або тумані.

КОНТРАСТ СТВОРЮЄ ТИП СВІТЛА. Високий контраст відповідає яскравого освітлення. Низький контраст відповідає розсіяному освітленню, далекому відстані і затуманення.

ТЕКСТУРА

Текстура допомагає визначити, що саме Ви бачите.

Найкраще текстура видно при переході світла в тінь. На гладких об'єктах відблиск - це спотворене відображення самого джерела світла. Чим різкіше фокус цього відображення, тим глаже поверхню об'єкта. Скляна пляшка має більш гладку поверхню, ніж алюмінієва, яка, в свою чергу, глаже, ніж віск свічки. Ми знаємо, як ці об'єкти фокусують на собі відблиск.

На об'єктах без яскравих відблисків текстура видно добре і визначається переходом від світла до тіні.

Ці десять об'єктів розставлені по порядку ступеня їх текстурності.
Зауважте, куди відразу дивиться Ваше око, щоб оцінити текстуру об'єкту.

Ми дивимося на перехід світла в тінь, щоб визначити наскільки фактурний предмет.

Текстура в розсіяному світлі.

Зліва - пряме світло, праворуч - розсіяний.

Об'єкти в прямому світлі здаються більш фактурними, ніж об'єкти в розсіяному світлі.
Колода і рушник здаються більш м'якими і згладженими при розсіяному освітленні. Об'єкти здаються менш текстурованими при розсіяному світлі, тому що перехід зі світла в тінь відбувається довше.

Глазурування / ШАРИ лесуваннями

Глазуруючі шари накладаються поверх висохлої фарби.

Прозорі шари олійної фарби називаються глазурова. Напівпрозорі - це шари лессировки. Для отримання лессировки фарбу розводять в співвідношенні 1/3 дамарского лаку, 1/3 скипидару і 1/3 лляної олії. Глазур - це тонкий прозорий шар фарби, який кладуть на інший висохлий шар, щоб отримати відтінок третього цвhttp: //www.kamforum.ru/style_images/1/folder_rte_images/image.gifета. Наприклад, якщо Ви покладете розбавлений хінакрідоновий рожевий (прозорий колір) на синій, Ви отримаєте фіолетовий. Якщо Ви заглазіруете точно такий же колір, то Ви його підсилите. Падаючі тіні на складні фактури дуже часто покривають глазировкой. Глазурування трохи затемнює колір. (Дивіться урок «Барви» про прозорість і матовість).

Це глазурування.

Наприклад, панцир жука потрібно подзеленіть.

Рідина для глазурування змішується на палітрі з ціанової зеленим (прозорий колір) поки не досягається необхідна ступінь прозорості.

Потім суміш наноситься колонкової пензликом на малюнок в горизонтальному положенні. Ми залишаємо сохнути на ніч. При використанні глазурування Ви можете змінити колір малюнка, не змінюючи напрямок штрихів фарби на основному шарі.

Лесировка виходить при використанні розбавленого матового кольору поверх висохлого кольору іншої фарби. Лесировочна шар не змінює колір і є напівпрозорим шаром.

Фарба так само змішується на палітрі з сумішшю для глазурування і наноситься на горизонтальну поверхню колонкової пензлем.

Білий (матовий колір) з глазировкой дають нам промені світла. Залиште сохнути роботу на ніч.
http://demiart.ru/

Мистецтво живопису - це великий пласт світової культури, що йде корінням в доісторичний період. В епоху палеоліту на стінах печер, в яких жили первісні люди, Стали з'являтися малюнки, що зображують тварин і птахів. Характерно, що примітивні контури, виведені золою, глиною або крейдою, завжди зображували тварин, які могли бути об'єктом полювання. Якщо зображувалися люди, то це обов'язково були мисливці.

Буйволи і мамонти

Більш усвідомлена живопис, і вже в певному сенсі барвиста, з'явилася пізніше, в 12-10 століттях до нашої ери. Наприклад, буйвол зображувався охрою, випадково знайденою печерним художником, а його роги і копита - вугіллям, поклади якого в ті часи були всюди.

Олійні фарби для живопису в вкрай примітивному варіанті стали з'являтися в 10-7 століттях до нашої ери. Спектральний і хімічний аналіз визначив наявність природного пігменту в складі малюнків на базальтових каменях. Кілька зображень були намальовані фарбами, в складі яких були присутні яєчний жовток і білок.

Як і чим малювати?

Проте справді художні роботи олійними фарбами з'явилися тільки в 15 столітті нашої ери. Мистецтво живопису знайшло матеріальну основу. Олійні фарби стали широко використовуватися художниками завдяки старанням голландця Яна ван Ейка, який активно їх пропагував і навіть створив цілу теорію на тему "Як малювати олійними фарбами".

Випадок в музеї

Голландська, або фламандська, школа живопису - це одна з найбільш тонких художніх методик. Кожен мазок пензля майстрів 15-16 століть відрізняється небувалою натуралістичністю. Коли в 1984 році в музеї Пушкіна в Москві виставлялася фламандський живопис, натюрморти і пейзажі, то для оцінки полотен зібралася експертна група художників. Одне з полотен раптом привернуло загальну увагу. На картині була зображена ваза, яка стояла на кухонному столі з букетом свіжозрізаних квітів. На стільницю з одного з квіток впала крапля роси. Вона була настільки реалістично зображена, що керівник групи задав питання всім присутнім художникам: "Ваша думка, як ви бачите рівень техніки?" Художники відповіли: "Крапля настільки реальна, що її хочеться змахнути рукою ..."

Крапля роси, зображена фламандським художником, не висохла за шістсот років. Може бути, завдяки таким краплях мистецтво живопису вічно.

Олійні фарби для живопису

Сучасний набір квітів в художній палітрі містить близько двадцяти найменувань:

• червоний кадмій;
• титанові білила;
• синій кобальт;
• фуксин стійкий;
• жовтий кадмій;
• синій ультрамарин;
• лимонний кадмій;
• фарба рожева;
• фарба яскраво-червона;
• вірідоновая зелень;
• червоний кадмій;
• блакить;
• світло-жовта охра;
• помаранчевий кадмій;
• фарба рожево-бузкова;
• світло-зелений кадмій;
• індіанська жовта;
• сажа газова;
• діоксин ліловий;

Як малювати олійними фарбами, щоб зображення було соковитим і виразним? Зрозуміло, необхідний досвід, який приходить не відразу. Але перші кроки вже можна зробити зараз, і для цього потрібно придбати деякі приналежності.

Де купити?

У спеціалізованих арт-магазинах продаються різноманітні комплекти і набори для художньої творчості. Олійні фарби для початківців в малому наборі можна купити порівняно недорого, їх буде досить для малювання простих картин. Найкраще освоювати основи живопису з зображення будь-яких предметів. Це може бути ваза з фруктами, жовте яблуко з червоним бочком, розрізаний кавун або гроно винограду. Фруктово-овочева тематика початківцям художникам вдається найкраще.

Як малювати олійними фарбами, якщо крім них під рукою нічого немає? Звичайно ж, для роботи потрібен полотно або картонний лист відповідного розміру. Їх можна придбати в тому ж художньому магазині, а заодно розчинник і кілька художніх кистей. Полотно для олійних фарб може продаватися вже готовим до роботи, покритим спеціальним грунтом або у вигляді шматка тканини грубої вироблення, яку доведеться самостійно гарантувати. Якщо у вас немає досвіду роботи з ґрунтовим покриттям, то краще купити готовий полотно, вже натягнутий на підрамник.

Кисті для рісованіябивают декількох типів за розміром, якістю волоса і жорсткості. Кожен вид призначений для певної роботи. Широкі і тверді годяться для нанесення фону, кисті помягче виконують більш відповідальну роботу по промальовування деталей зображення. А тонкі потрібні для остаточної обробки, нанесення найдрібніших штрихів.

Скільки купити?

Художні набори, в які входять кисті для малювання, можуть коштувати досить дорого, але купувати їх не слід, оскільки використовуватися буде лише мала частина комплекту, а решта - лежати без діла. Для художника-початківця потрібні кисті в кількості 3-5 штук різного фасону. Це широкий флейц, дві кисті середнього розміру (номер 2 і 3) і пара пензликів номер 1 і 0. В такому наборі можна намалювати що завгодно: від натюрморту або пейзажу до портрета улюбленої собаки. Хоча портрет олійними фарбами - це дуже тонка робота, і впоратися з нею вдасться, тільки набравшись досвіду.

Існує кілька методик живопису, дотримуючись яких можна досягти успіху. Техніка малювання олійними фарбами складна й різноманітна. Щоб зобразити який-небудь предмет, необхідно створювати безліч відтінків, змішуючи кольори. Причому з першого разу вгадати потрібне поєднання не може навіть досвідчений художник. Робота зі створення картини будується на постійному виправленні спочатку отриманого тони. Це захоплюючий, але досить непередбачуваний процес.

Що потрібно від художника?

Як малювати олійними фарбами, щоб з першого разу досягти хорошого результату? Перш за все від художника потрібно посидючість. Крім цього необхідні хоча б початкові навички, так звані ази в живопису. Олійні фарби, майстер-клас з малювання якими навчить вас звертатися з ними, в процесі вивчення стають зрозумілими і зручними в роботі.

навчання

як найкращим чиномвикористовувати олійні фарби? Майстер-клас першого етапу пропонуємо для початківців.

Після того як натягнутий полотно на підрамник, його необхідно заґрунтувати. Це потрібно для того, щоб фарби не усмоктувалися в тканинну структуру, а лягали рівним шаром по всій поверхні полотна.

Найпростіший, але досить надійний грунт - це суміш клею ПВА (полівінілацетатна дисперсія) з водоемульсійною фарбою для оздоблювальних робіт. Пропорція повинна бути в рівних частках, 1: 1, суміш потрібно добре розмішати і перед тим, як наносити на полотно, розбавити невеликою кількістю води до консистенції густих вершків. Після цього можна покривати грунтом поверхню майбутньої картини. Як тільки грунтовка висохне, перевіряємо її легким дотиком пальців на прилипання. Якщо не липне, значить, полотно готовий до роботи.

Наступний етап

Далі потрібно на полотно нанести фон. Це може бути фоновий малюнок або однотонне зафарбовування певної частини картини. Для цієї роботи можна застосувати плоскі жорсткі кисті або мастихін - металеву лопатку грушоподібної форми. Цим інструментом зручно наносити фарбу тонким рівномірним шаром, а потім зробити покриття якомога тонше, щоб не довелося дуже довго чекати висихання. Як відомо, олійні фарби висихають дуже повільно, цей процес може розтягнутися і на місяць, і на два. Тому потрібно бути готовим до тривалого перерви в роботі.

Фонове покриття висохло, можна приступати до наступного етапу

На черзі - нанесення контурів ескізу. Це виконується олівцевим грифелем, якщо фон картини світлого тону. По темному фону контури можна розмітити гостро заточеним білим дрібному. У будь-якому випадку необхідно окреслити всі контури перед тим, як почнеться процес малювання олійними фарбами.

У разі якщо на картині має зображуватися кілька предметів, то потрібно починати з самого великого. Наприклад, це керамічний глечик з ручкою, а навколо нього розставлені чотири чашки. Поруч з ними знаходиться невелика вазочка зі сливами, а за нею - кілька цукерок, розсипаних прямо на скатертині. Цей сюжет передбачає використання декількох кольорів олійних фарб: коричневої, темно-синьою, чорною, жовтою, червоною і білою.

Тіні як частина малюнка

Оскільки малюнок починається з глечика з кераміки, то на палітру видавлюється трохи коричневої фарби, яку необхідно розвести до потрібної консистенції. Готову фарбу можна набрати на пензлик і зробити перші мазки. Після того як буде намальований глечик, його слід відтінити. Для цього буде потрібно та ж коричнева фарба, але більш темна. У вже наявну додаємо трохи чорної і розмішуємо. Потім наносимо тіні, це неважко, намальований глечик сам підкаже, де повинні бути темні смуги.

Глечик готовий, приступаємо до наступної частини малюнка, чашках. Вони теж керамічні, і, таким чином, завдання спрощується. Після того як всі чашки зображені, вони також відтіняються. Потрібно стежити за спрямованістю тіней, так як умовний світло на картині падає і на глечик, і на чашки під одним і тим же кутом. Дотримання правила кутового освітлення - це одна з основ живописного мистецтва.

Скло або фаянс

Наступний етап - це вазочка зі сливами. Тут можливі певні складності в зображенні. Вазочку не слід малювати скляну, оскільки скло дає безліч відтінків, десь воно прозоре, десь затемнено. Зобразити ці нюанси буде досить проблематично. Намалювати вазочку краще фаянсовий, яка зажадає елементарних тіней і не більше того.

Зі сливами теж все просто, головне - зобразити їх в такому ракурсі, як ніби вони частково закривають один одного. Якщо малюнок робиться з натури, то це завдання нескладне.

останні штрихи

Темно-синя фарба найбільш підходить для зображення слив. У місцях їхнього зіткнення необхідно тонкими вигнутими лініями це позначити. Обов'язково потрібно намалювати живці слив, вони підкреслять думку художника. Але природно, живці повинні бути не у кожної сливи, всього їх слід зобразити п'ять-шість, не більше.

І останні "персонажі" - це цукерки. Тут головне - окреслити правдоподібні контури, а розфарбувати обгортки можна як завгодно. Після того як картина буде закінчена, вона повинна висохнути. Полотно краще поставити куди-небудь в куточок, обличчям до стіни і час від часу перевіряти.

Давно мрієте спробувати малювати олійними фарбами, але не знаєте, що для цього треба? Ми зібрали 28 порад, які допоможуть новачкам розібратися в цій справі. Бажаємо вам натхнення!

1. Основний комплект масляних фарб складається з таких кольорів: малиновий алізариновий, жовтий кадмій, жовта охра, титановий білий, червоний кадмій, синій ультрамариновий, марсіанський чорний. З цих відтінків можливо створити будь-який інший колір.

2. Купуйте білий колір з запасом. Змішуючи фарби він дуже швидко витратиться.

3. Для приємного досвіду малювання не шкодуйте грошей на якісні олійні фарби та інструменти.

4. Для першого досвіду малювання досить купити пару-трійку кистей різних видів. Наприклад, можна придбати круглі, плоскі і щетинні кисті різних розмірів.

5. Можна використовувати старі ганчірки і банки для очищення кистей.

6. Не обов'язково купувати для фарби палітру, досить використовувати дощечку або картонку.

7. У малюванні олійними фарбами є правило: густе на рідке. Для першого шару купуйте розчинник. Наносите густий шар поверх нього.

8. Малюйте в добре освітленому природним світлом місці. Інакше потім кольору можуть відрізнятися від тих, якими вони здавалися при специфічному світлі.

9. Мольберт налаштовують по зростанню і вашому становищу так, щоб сидіти було без дискомфорту і праці.

10. Олійні фарби складно вивести з тканини. Тому надягайте речі, які не шкода.

11. Для початку на полотні слід розмістити ескіз олівцем або вугіллям. Побудуйте композицію.

12. Для додання малюнку реалістичності визначте, де буде джерело світла. Так ви зможете легко зобразити затемнення і освітлені ділянки, тіні, півтіні, відблиски.

13. Світлий забарвлення виходить за рахунок додавання білого кольору, Тінь - за рахунок додавання чорного.

14. Для того, щоб фарба не була такою густою, змішайте її зі скипидаром або лляною олією. Додавайте їх до фарби потихеньку, щоб отримати рівно ту консистенцію, яка вам потрібна.

15. Не поспішайте наносити другий шар. Дайте фарбі підсохнути. Зазвичай це 3 дні.

16. Вчіться складати суміші фарб. Додавайте шари фарби так, щоб сусідні фарби плоскою кистю можна було змішати. Мазок повинен йти у напрямку змішування.

17. Щоб зробити глазур, вам знадобиться 1/3 лляної олії, скипидару і масляного лаку. Змішайте їх і ви отримаєте прозорий колір, який можна змішувати з іншими фарбами для отримання глазурі.

18. Для створення ефекту більш прозорою фігури можна використовувати кисть з натуральною щетиною. Нанесіть на полотно точки пензлем під кутом 90 градусів.

19. Для створення густого шару фарби використовуйте мастихін. Розмажте фарбу ножем по полотну. Це кращий засіб для передачі руху і малювання ландшафту.

20. Фарби сохнуть близько 3 днів. Скористайтеся цим часом для того, щоб критично оцінити малюнок. Ви зможете підправити картину або повністю стерти деталі.

22. Кисті очищайте за допомогою скипидару і старої ганчірки. Відтирати фарбу, поки вода, стікаючи з кисті, не стане прозорою. Якщо фарба засохне на кисті, то інструмент навряд чи щось врятує.

23. Картини сушаться від 3 і більше місяців. До тих пір залиште ваш твір в добре провітрюваному місці, де картину ніхто не потривожить.

24. Після того, як ваша картина висохне, її слід покрити лаком. Ви захистите свою картинку і кольору від вигорання.

25. Намагайтеся не використовувати колір "Чорна слонова кістка"Для фонових покриттів, адже він дуже довго сохне.

26. Льняна олія не використовують для світлих фарб. Інакше вони пожовтіє.

27. Для того, щоб відтерти масляну фарбу з рук, скористайтеся іншим маслом (дитячим або оливковою). Відтирати фарбу ганчіркою і не мийте руки, поки не ототрется остаточно.

28. Наносити фарби на передбачувані місця, а потім пензлем змішуйте їх, поки не отримаєте задовольняє вас градацію.

Художник завжди намагається показати своєму шанувальнику те, що відчуває його душа, прагне донести те, як він бачить навколишній світ. Дана особливістьполягає не тільки в тому, що художник зображує, але і в якій техніці він працює. Важливий і матеріал, який використовується майстром. Олійні фарби на відміну від акрилових, гуашевих і акварельних, мають властивість довгого висихання, оскільки шар масляних фарб довгий час може залишатися вологим. При висиханні, якщо будь-яка деталь в майбутній картині не влаштувала художника і виникла необхідність щось виправити, товстий масляний шар можна видалити за допомогою спеціального ножа - мастихина.

Далі новий шар фарби можна з легкістю наносити на полотно! Крім того, масло володіє ще однією специфічною особливістю: завдяки його повільного висихання, художник може змішувати кольору, перетворюючи їх в неймовірну палітру колірного різноманіття і плавних переходів кольору.

Як малювати Перш за все, необхідно вибрати саму фарбу. В даному питанні основним критерієм в підборі матеріалу є його якість. Олійні фарби, що мають клас «АА», є досить стійкими в порівнянні з фарбами класу «С», оскільки останні швидко вицвітають і втрачають свою насиченість. Малювання маслом для початківців має брати початок з ознайомчою теорії, оскільки в першу чергу потрібно знати матеріал, з яким працюєш і вміти правильно його вибирати і наносити. Така ситуація виникає, коли при нанесенні повторного шару масла на полотно (без попереднього висихання першого шару), змінюється колір зображення. У зв'язку з цим необхідно детально ознайомитися з особливостями складу фарб і нюансами їх застосування.

Як малювати олійними фарбами і на чому їх змішувати? Представляючи образ художника, на підсвідомому рівні виникає картинка людини з шарфом у «французькому» берете, який тримає в руках велику палітру з кистями. Саме палітра є основним елементом образу художника. Переважно, палітри виготовляються з дерева і мають форму, зручну для того, щоб тримати їх у лівій руці разом з китицями. Такі мають отвором для великого пальця. Слід зазначити, що хороші дерев'яні палітра обробляється і просочується маслом, після чого висушується. Дана процедура необхідна для того, щоб масло, наявне в не вбирає палітрою, оскільки в іншому випадку, фарби схильні до швидкому висиханню.

Як малювати олійними фарбами і які кисті краще використовувати? Олійний живопис вимагає окремого підходу до підбору матеріалів. маслом слід вибирати плоскі щетинні. Важливим моментом є й те, що не можна писати однією кистю. У процесі творчості, кисть не миється (лише при завершенні роботи), тому використання однієї кисті для світлих і темних кольорівможе привести до неправильного змішування і «забруднення» основного кольору.

Як малювати олійними фарбами на полотні? Полотно - це основа для майбутньої картини. Для того щоб картина вийшла реалістичною і насиченою, необхідно правильно вибрати матеріал з якого виготовляється полотно. для олійного живописупідходить прядив'яний або ж лляної. Тканина вашого полотна повинна бути без вузлів, рівною і щільною. Важливий момент: обов'язково заґрунтувати полотно! У спеціалізованих мистецьких магазинах ви можете придбати як готовий загрунтований полотно, так і зробити дану процедуру самостійно.

Той, хто не вміє цього робити? Малювати людини маслом - складний багатоетапний процес, який вимагає певних знань і навичок. Крім того, що потрібно ідеально знати пропорції людського тіла і вміти грамотно і правильно їх зіставити, написання такого портрета маслом передбачає додаткове інформування про підготовчих етапах робіт з матеріалами, етапах нанесення і змішування фарб. Тому молодий, починаючий художник спочатку повинен привчити себе до вдумливої, систематичної, серйозної роботи і правильного ставлення до матеріалу, з яким він працює.

Живопис грає величезну роль у розвитку культури, багато століть вона розвивається, знайомлячи світ з новими техніками. Малюнки печерних людей доводять, що живопис дозволяла продемонструвати свої думки і почуття. Для їх творчості характерні особливості: контури зроблені золою, крейдою, глиною - це тварини на яких полюють; людина - мисливець. Виходить, що вже в доісторичні часи була своєрідна техніка.

Тварини з XII століття

Барвиста живопис з'явився, десь в XII столітті, так для зображення тулуба живності використовували охру, яка випадково знайшлася в печері, копита ж і роги малювали вугіллям. Бажання створювати барвисті «твори» змушувало людей відкривати нове, завдяки цьому в VII столітті з'явилися примітивні олійні фарби. Провівши дослідження старих робіт, вчені виявили в них природні пігменти.

Чим можна малювати

Проте, як малювати олійними фарбами художники розібралися тільки в XV столітті. Ян ван Ейк активно використовував їх для своїх робіт, викликаючи до них підвищений інтерес оточуючих. Згодом він перший створив правила, що пояснюють як правильно використовувати такі фарби.

Випадок з картиною голландської школи живопису

Методика робіт голландської школи завжди вражає реалістичністю і красою. Вони змогли створити такі картини, які до цього дня викликають захоплення, як у простих відвідувачів музеїв, так і у цінителів. Так в 80-х увагу експертів привернула картина з букетом квітів, з яких нібито впала крапелька роси на стіл. Фахівці прийшли до єдиної думки, що крапля настільки дуже реальна і її навіть хочеться змахнути. Виходить, що вона «не висохла» за 600 років. Такі «краплі» роблять живопис вічної.

Які масляні фарби бувають

Малювати маслом для початківців буде складно, але цікаво, тому що палітра колірна

представлена ​​великим асортиментом:

• титанові білила;
• червоний кадмій;
• вірідоновая зелень;
• фарба яскраво-червона;
• діоксин ліловий;
• сажа газова;
• жовтий кадмій;
• помаранчевий кадмій;
• блакить і т.д.

А як малювати маслом, щоб домогтися виразності і реалістичності? Потрібно розвиватися, набиратися досвіду. Для цього знадобиться виділити час, запастися терпінням і деякими речами для малювання.

Де можна знайти фарби

В арт-магазинах представлений великий вибір професійних наборів для творчості. Для початківців можна купити на пробу маленький недорогий комплект, його цілком вистачить для створення невеликих картин. Рекомендується освоювати цю техніку, зображуючи яскраві речі, наприклад, фрукти або овочі, які не однотонні, а з переливаються боками.

Для малювання масло стануть в нагоді не тільки фарби, але і:

• полотно (підійде картонний лист);
• кілька пензликів.

Полотна найчастіше представлені грубою тканиною або папером із спеціальним грунтовим покриття. Початківцям художникам краще придбати полотно, натягнутий на підрамник. Що стосується кистей, то вони діляться по: жорсткості; розміром; волосу, використаному для її виготовлення. Так для фону знадобляться тверді і широкі, для промальовування - м'які, для дрібних штрихів - тонкі.

Чи багато «масла» і фарб потрібно починаючому художнику

Занадто дорогі набори не варто купувати, адже використовувати ви будете лише частина. Тим, хто тільки починає освоювати «масло» досить

5 різних кистей:

• флейц широкий;
• середні №2, №3;

Такого набору вистачить для будь-якої картини. Не впадайте у відчай, якщо нічого не виходить відразу, все приходить з досвідом. Вивчивши і відпрацювавши техніки малювання, ви досягнете успіху. Так методики складні, але вони необхідні. Ви навчитеся змішувати кольору і створювати нові відтінки. Виходить так, що весь процес створення роботи полягає в постійній правці тонів. Це дуже захоплююче.

Що повинен знати живописець

Досягти видимого потрібного результату з перших спроб зможе тільки терплячі людина. Також важливо володіння хоч якимись навичками малювання. Корисно буде походити на заняття, подивитися навчальні відео, вони допоможуть звертатися з олійними фарбами і пензликами.

поетапне навчання

Отже, як малювати маслом на полотні? Пропонуємо вам ознайомитися з тим, як працювати над картиною. Натягніть на підрамник полотно і загрунтуйте його, щоб фарба лягала рівно і не вбиралася. Самим нехитрим і досить надійним грунтом вважається водоемульсійнафарба поєднана з ПВА, 1: 1. Перед нанесенням на полотно суміш добре розмішується і розбавляється водою, склад повинен бути таким як вершки. Працювати з полотном можна тільки після того, як пальці перестануть прилипати до його поверхні.

Далі малюємо маслом поетапно, дотримуючись нашої інструкції. Створюємо фон, це може бути просто зафарбована частина або якийсь малюнок. Вам буде потрібно мастихін, їм дуже зручно розподіляти фарбу, отримуючи рівний і тонкий шар. Це дозволить маслу просохнути набагато швидше, як відомо, цей процес дуже довгий, може затягнутися на місяці. Будьте готові надовго відсунути подальші роботи.

Підсохнуло полотно - наступний етап

Як підсохнуло полотно можна приступити до промальовуванні ескізу, на світлому фоні робиться це олівцем, а на темному - дрібному. Зробити контури обов'язково до того, як почнете розписування маслом.

Якщо ваша картина буде складатися з декількох частин, то першим ділом малюєте найбільший предмет. Наприклад, ви малюєте глечик, чашки, вазу, сливи, цукерки, скатертину. А це означає, що ви будете використовувати різноманітні кольори.

Невід'ємна частина картини - тіні

Починайте писати маслом з глечика, нанесіть на палітру коричневий колірі розведіть його злегка. В отриману суміш мокніть пензлик і нанесіть мазки. Завершивши роботу з цим предметом, потрібно зайнятися його тінями, в цьому вам допоможе коричнева фарба, але більш темного і глибокого відтінку. Для цього додайте в коричневе масло чорне і гарненьке з'єднайте їх. Відтінок для тіней готовий, де вони будуть розташовуватися, ви самі визначите. Потім приступаєте до роботи над чашками, вони виконані з одного і теж матеріалу (умовно), а значить, робота з ними аналогічна виконаної раніше. Не забувайте, що світло падає на предмети під одним кутом.

На наступному етапі розбираємося з вазою, заповненої сливами. Не намагайтеся зробити скляну вазу, так як має бути багато відтінків, які в реальному життівідображаються в склі. Початківцям художник краще зробити фаянсовий варіант, для якого крім зафарбовування будуть потрібні звичайні тіні. Намалювати сливи найпростіше, головне, щоб вони виглядали натурально, а значить, накладалися одна на одну.

І на останок

Зафарбовуйте фрукти темним синім кольором. У тих місцях, де вони торкаються один одного потрібно провести тонку лінію, як би розділяючи їх. Для реалістичності потрібно додати живці фруктів, але не до кожної ягоді. Що стосується цукерок, то головне зробити правильні контури. Розмалювати їх можна як завгодно.

Після завершення роботи залиште її просихати, відвернувши «обличчям» до стіни.