Скільки років синові Інни Малікова. Малікова Інна: біографія, творчий шлях і особисте життя

У родині Інни Маліковій всі музиканти, а син вирішив стати кулінаром: в цьому році Дмитро закінчив школу і в кінці літа поїде вчитися до Франції. Про сімейні традиції і мінливості кохання Інна розповіла HELLO! за чашкою чаю в своїй московській квартирі.

Папа - керівник популярного в 70-х ВІА "Самоцвіти" Юрій Маліков, старший брат - поп-співак, композитор і піаніст Дмитро Маліков. З такою "спадковістю" Інна Малікова, звичайно, не могла пройти повз музичної школи. Вона закінчила училище при Московській консерваторії, але після вибрала театральний вуз - ГИТИС. Акторські навички стали в нагоді їй на сцені, адже група, якою керує Інна, - "Нові Самоцвіти" - спеціалізується на виконанні шлягерів 70-80-х. Десять років тому Інна створила "Нові Самоцвіти" з благословення батька. І сьогодні, на її думку, це найкраща кавер-група в країні. Але наша розмова не тільки про успішну кар'єру. Тепер, коли син Діма вже зовсім дорослий, Інна готова розповісти про драматичні події недавнього минулого ...

Інна, і все-таки десять років - це рубіж. Куди "Нові Самоцвіти" будуть рухатися далі?

Десять років ми присвятили тому, щоб дати нове життя прекрасним пісням радянського минулого. І я вважаю, що ми з цим завданням впоралися. Цієї весни ми відкриваємо нову сторінку історії: тепер в наш репертуар входять не тільки старі, улюблені хіти, а й пісні, створені спеціально для нас.

А хто створює вам ці пісні? Чи не ваш брат?

Ні, у нас чудові автори. Ми з братом в плані творчості не перетинаються. У Діми свій шлях, у мене свій. Я десять років займаюся своїм колективом, Діма ці десять років присвятив освітніми програмами, об'їздив більше 100 міст Росії з майстер-класами. Навантажувати його ще й "Новими Самоцвітами" було б неправильно.

Інна Малікова і "Нові самоцвіти"

У вас в родині всі музиканти. Чому ваш син, якого теж, до речі, звати Діма, порушив традицію?

Діма чудово грає на роялі і кілька разів виступав разом зі своїм дядьком Дмитром на його сольних концертах. Йому дійсно один час хотілося на сцену, але не співати, а грати, тому що, незважаючи на музикальність і прекрасний слух, у нього (посміхається), як у всіх в родині Малікова, немає видатних вокальних даних. Але сталося так, що якось син залишився вдома один ... холодний, голодний ... (Посміхається.) І вирішив вперше сам собі приготувати їжу. Потім ще раз приготував, але вже для сім'ї. І зрозумів, що приготування їжі - це і є справа його життя.

І які у нього плани на майбутнє?

Минулого літа, коли він проходив стажування в Італії, наставники порадили йому вступити в The Institute Paul Bocuse у Франції. Діма загорівся цією ідеєю. За півроку вивчив французьку, бо беруть туди тільки зі знанням мови. І зараз він вже туди вступив.

Якими стравами він вас радує?

Він готує все: від салатів до пасти. Навіть просту картоплю може зробити незвичайною.

Чи не боїтеся поправитися?

Боюся. (Посміхається.) Важко мені, але я тримаюся. Іноді спеціально приходжу додому пізно. На щастя, він не кожен день готує. Іноді може зайти куди-небудь з друзями в кафе перекусити.

Тобто ви вдома повністю позбавлені від готування?

Готування - це взагалі не моє. Я в домі завжди була головна з прибирання. Уміння смачно готувати передалося Дімі від тата.

Батько Діми також є шанувальником його кулінарної творчості?

Ми з Володимиром, Діміна татом, п'ять років тому розлучилися. Дімі тоді було 12 років. Зараз вони спілкуються дуже мало. Але я впевнена, що все зміниться.

Чому ви розлучилися з чоловіком?

Виявилося, що ми повні протилежності в усьому. Коли ми з ним познайомилися, коли він доглядав за мною, я цього не бачила. Він був зі мною дуже ніжним, уважним і добрим. Мені був тоді 21 рік, йому на п'ять більше. Він - відбувся бізнесмен, а я вчилася в ГІТІСі і тільки починала кар'єру співачки. Але любов - це одне, а сімейне життя - зовсім інше. Поступово почали проявлятися такі риси його характеру, з якими я примиритися не могла. Я людина творча, дуже товариська. Він - не творчий, що не дуже товариська, до того ж досить жорсткий. А у мене були інші приклади перед очима. У нашій родині завжди було повне рівноправність. Ніхто ні над ким не був достатній, умовно кажучи, не бив кулаком по столу: "Повинно бути так, як я сказав". Володимир всі ці роки намагався мене переробити. Марно. Не вийшло. Ми, звичайно, намагалися зберегти відносини: були відходи-парафії, розмови, вмовляння. Але раптом настав момент, коли я зрозуміла, що все. Точка неповернення. Тоді я просто зібрала речі, зачинила за собою двері і поїхала до батьків. З того моменту ми з ним не спілкуємося.

А в чому чоловік вас обмежував? Він не хотів, щоб ви виступали?

Так, не хотів. Але справа навіть не в цьому. Він ревно ставився до всього, що мене оточує, будь то робота чи друзі. Для нього існували тільки він, я і наш син. А для мене цього мало. Я дуже прив'язана до батьків, у мене багато друзів, подруг, у мене чудовий колектив, цікава, насичена життя. І для мене це все теж важливо.

Напевно, такий владний людина навряд чи з легкістю примирився з тим, що ви йдете і син залишається з вами?

Так, перший рік після розставання був складним. Дійсно стояло питання, з ким буде Діма жити далі. Володимир намагався відстояти своє право виховувати дитину. Але в підсумку все вирішилося благополучно - Діма залишився зі мною.

У Діми є якась образа на батька?

Я не думаю, що у нього якась глибока образа на нього. Просто їм не вистачило взаєморозуміння. У сімейних стосунках головне - це взаєморозуміння. Трапитися може все що завгодно, але якщо люди здатні між собою домовлятися, то це величезний плюс. Димин тато не хотів ні з ким з нас домовлятися. Він хотів, щоб і Діма, і я були такими, якими він хотів нас бачити. Він вимагав нашого абсолютного підпорядкування, а у нас з Дімою у кожного свій характер. Хоча між собою ми прекрасно ладнаємо.

Діма напевно хоче, щоб мама була щаслива не тільки з ним.

Безумовно, хоча, мені здається, він не сильно замислюється про моє особисте життя. Його хвилюють більше свої сердечні справи, повірте мені.

Але у вас зараз є кохана людина ...

Так є. (Посміхається.) Хоча я, в общем-то, абсолютно самодостатня. Мені добре і самої по собі. І все ж однією бути весь час неможливо. Слава богу, я зустріла чоловіка, з яким можу довіряти. Поки наші відносини тільки починаються. Але я абсолютно впевнена, що все найкраще в моєму житті ще попереду.

Стиль: Ксенія Смородина. Make-up: Олена Дейнеко. Зачіска: Ірина Жохова / Redken

Продюсер і солістка групи «Нові Самоцвіти» в цю новорічну ніч відзначить своє 40-річчя. При цьому співачка виглядає так, що дасть фору 25-річним дівчатам, і не приховує, що робить, щоб залишатися в такій ідеальній формі.

«Я не приховую ні свій вік, ні свої параметри: мій зріст 164, а вага - від 52 кілограмів (для мене це ідеальна цифра) до 54 (це вже дуже багато). Але про проблеми з вагою я стала замислюватися не так давно, після 35 років. До цього могла дозволити собі булочки і, за великим рахунком, в харчуванні себе не обмежувала. А тепер кожна така булочка швиденько переходить в "булочки" на попі або на боках. Більш того: раніше я їла більше, ніж зараз, але не одужувала, бо обмін речовин був набагато швидше. Загалом, тепер контролюю кожен грам - і в своїй тарілці, і на вагах. Правильно сказав один мудрий чоловік: «Якщо жінка до сорока років не зрозуміла, що вона повинна їсти, вона ... дура». Звучить грубо, але це чиста правда.

Зараз я чітко уявляю, що таке правильне харчування. Найбільшої шкоди фігурі завдають хліб і всілякі булочки, круасани, здоба. Саме від них пухнешь, як на дріжджах. Тому ці продукти зі свого раціону я виключила повністю. При тому, що білий хліб просто обожнюю. Адже ми з братом привчені до нього з дитинства. Нам з Дімою бабуся завжди давала з собою в школу (і в загальноосвітню, і в музичну) бутерброди з сиром і ковбасою. І на сніданок це було наше улюблене блюдо. Так що звичка до білого хліба в нас закладена з дитинства. Але, якщо вибирати між ним і стрункою фігурою, я, зібравши всю волю в кулак, вибираю фігуру. А ось чорний і зерновий хліб просто не особливо люблю.

Обожнюю я і ковбасу, і м'ясні делікатеси. Але це теж некорисна їжа, в ній багато жирів і солі. Тому я їх різко обмежую, перевівши з розряду повсякденних продуктів в розряд святкових - це важливий момент з точки зору психології. Ковбаску їм тільки в неділю і тільки один шматочок. Це у мене такий ритуал: з ранку з'їздити в магазин, купити трохи м'ясних делікатесів, приїхати додому і за обідом відвести душу. Чесне слово, коли сприймаєш такі продукти як щось святкове, а не буденне, від їх відсутності на буденному столі страждаєш набагато менше.

В інші дні замість ковбаси їм м'ясо - частіше за все запечене гриль. Я м'ясоїд, тому готова є стейки кожен день. Але при цьому я дотримуюся пости - всі чотири великих річних поста. Відмовитися від м'ясної і молочної їжі мені, Мясоєдов, було серйозним випробуванням. Але зараз я вже пристосувалася. В пост налягаю на креветки. Роблю з них салат з листям салату, який заправляю досить калорійним, поживним складом: бальзамічний оцет плюс соєвий і який-небудь майонезний соус. А зверху посипаю горішками -міндальнимі, кедровими. За смаком вони мені замінюють хліб.

Замість коров'ячого молока п'ю соєва або мигдальне. Зате якщо поза постів я п'ю молоко, то на його жирність не дивлюся, як і на жирність інших молочних продуктів. Головне тут - не переїдати, їсти потроху і, що найголовніше, не їсти після 18.00. Для мене закрити рот після шести годин вечора - найефективніший засіб тримати вагу.

Однак я, як всі артисти, лягаю пізно. Тому іноді ближче до півночі прокидається апетит. Я знайшла вихід: заварюю чорний чай, додаю в нього малинове варення і корінь імбиру - і п'ю з ложечкою білого тайгового меду. Виходить гарячий і дуже смачний напій, який відмінно глушить голод. А якщо дуже хочеться їсти, то дозволяю собі глазурований сирок, який ми з братом любимо з дитинства. Але таке послаблення роблю собі дуже рідко, адже в сирку повно вуглеводів.

Фото: Надано Прес-службою І.Маліковой

Через велику кількість вуглеводів контролюю і споживання фруктів. І намагаюся їсти тільки сезонні. Нещодавно в магазині бачила малину з палець завбільшки, красиву таку. Але я її не купила: чим її підгодовували, щоб вона така виросла, і чим її напхали, щоб довезти до Москви? Так що зараз, в основному, їм хурму та мандарини.

Що стосується двох літрів чистої води, які дієтологи радять випивати щодня, я намагаюся виконувати це правило. Але, чесно кажучи, змушую себе це робити. Для цього завжди в сумці тримаю пляшку води, а в спортзал спеціально заходжу через коридор, де стоїть кулер. Начебто прості прийоми, а вони дисциплінують, змушують.

У спортзал, до слова, ходжу часто - три рази в тиждень, не даючи собі послаблень. Чудес не буває: не будеш тренувати м'язи, фігура тут же розповзеться! У залі виконую різні програми - з гумками, на тренажерах, функціональний тренінг. Зазвичай працюю з власною вагою або з невеликим вантажем - і завжди на невеликому підвищенні пульсу. І тільки два рази на місяць тренер дає мені вправи на збільшення обсягу м'язів (мені ж не потрібні біцепси, як у культуриста, а тільки підтягнуте, «підсушене» тіло). Крім цього, роблю тридцятихвилинних пробіжку на доріжці. І один-два рази на тиждень ходжу на танці - разом зі своєю групою «Нові Самоцвіти». Тобто в тиждень у мене виходить не менше чотирьох серйозних занять фітнесом.

Фото: Надано Прес-службою І.Маліковой

До слова, зал для заняття фітнесом зовсім не обов'язковий. Влітку і восени ми з друзями найчастіше займаємося на вулиці. Підійде адже будь-який простір типу вільної дитячого майданчика. Там же є і «турніки», і пеньки, і драбинки, за допомогою яких можна і тягнутися, і гойдатися. Насправді, для занять фітнесом потрібні всього дві речі: килимок, щоб виконувати вправи на землі, і ваше бажання. Правда, у випадку зі мною потрібен ще й тренер. Сама себе не можу мотивувати, змушувати, а у тренера - авторитет. До того ж, щоб погнати себе на заняття, я говорю сама собі: «Я ж уже заплатила за тренування. Навіщо ж грошей пропадати ?! » (Сміється) Теж невелика хитрість, а працює!

Так само регулярно, як в спортзал, ходжу до косметолога. Правда, відвідування салону у мене раз на тиждень. Роблю найрізноманітніші процедури: пілінги, масажі, апаратні. Шкіру потрібно активізувати, смикати! А ще щоосені роблю курс біоревіталізації з пептидами. Кращий час для таких вітамінних ін'єкцій - осінь. Процедура дуже ефективна, слідів від уколів не залишається: на наступні день можна брати участь у фотосесіях. Єдине «але» - це дуже і дуже болюча процедура. Але раз на рік можна і потерпіти - результат-то відмінний!

Фото: Надано Прес-службою І.Маліковой

Що стосується кремів, то у мене на туалетному столику їх багато. І дорогих, і не дуже. Адже висока ціна не гарантує, що даний флюїд або молочко підійде саме для вашої шкіри. Тут не вгадаєш, все треба пробувати на собі. У те, що для кожної частини тіла підходить тільки «свій» крем, теж не вірю. І легко можу нанести крем для обличчя на зону декольте. До слова, шиї треба приділяти таку ж увагу, як і особі. І не шкодувати навіть найдорожчого «лицьового» крему для вашої шийки.

Особливо ретельного догляду вимагають і руки, якщо шкіра суха, як у мене. Особливо зараз, в холодну пору року. Я мажу руки кремом постійно, по 5-6 разів на день! Тюбики у мене лежать і вдома, і в бардачку машини, і в офісі. А ще мені відмінно допомагають парафінові ванночки.

А ось з волоссям мені пощастило, особливого догляду вони не вимагають, хоча для виступів мені постійно потрібно їх укладати Досить самого звичайного догляду. Правда, іноді я роблю в салоні спеціальний догляд - з масками і ампулами, його ефективність підсилюють особливі зігріваючих лампи.

А ось в «бабусині» рецепти для догляду і за волоссям, і за особою я не дуже вірю. Та й часу немає, щоб приготувати все ці саморобні маски - купую все готове. Зате вірю в баню. І раз на місяць обов'язково її відвідую. Сама готую скраб з солі та кави, іноді з додаванням гірчиці. І ще замовляю там процедуру «медове обгортання». Вдома на нього складно зробити, щоб не забруднити одяг і ванну ».

Фото: Надано Прес-службою І.Маліковой

Особисте життя Дмитра Малікова несподівано опинилася під прицілом преси. Причиною тому - несподівана поява на світ другої дитини співака, прямо з нізвідки. Адже про вагітність дружини не було й мови.

Зі своєю нинішньою дружиною Оленою Ізаскон артист живе вже 26 років. Вона старша за нього на 7 років, але виглядає при цьому молодше самого Малікова. Разом вони виростили дочку Стефанію, яка в минулому році закінчила школу і поступила в МДІМВ на факультет міжнародної журналістики.

Вона відома своєю модельною діяльністю, незвичайною красою і скандальними відносинами. Дівчина зустрічається з сином мільярдера Леонідом Груздева.

Коли вона стала дорослою, батьки захотіли ще одну дитину і зайнялися цим питанням. Днями у пари народився син.

У Олени є ще одна дочка від першого шлюбу. А у Дмитра була тільки Стефанія. Малюк став для нього другою дитиною і першим сином.

Він з'явився на світ в Санкт-Петербурзі, в клінікк сурогатного материнства. Її правила дозволяють зберегти в таємниці імена людей, які до них звертаються.

І особливо, сурогатних матерів, які погодилися укласти договір з клієнтами медустанови. Все - для безпеки обох сторін.

Малікова скористалися цим привілеєм і оголосили про поповнення в родині тільки після народження дитини, як про доконаний факт.

Співак виклав на своїй сторінці в Інстаграм відео з підписом: «Коли я записував це відео, ще не відбулася головна подія минулого року мого життя, а саме - народження сина! А тепер воно сталося, і я абсолютно щасливий! Чого й вам бажаю! Дякую за привітання і добрі слова! Вони мене дуже підтримують і надихають ».

View this post on Instagram

Поздоровлень під ним не злічити і всі вони позитивні: «Дмитро від щирого серця вітаю вас і вашу дружину з таким прекрасним подією, як народженням сина! Нехай малюк росте здоровенький, щасливий і такий же талановитий як його тато, тітка і дідусь! Але головне, щоб він виріс хорошою людиною ».

Дозволити собі стати батьком таким чином може не кожен. Все впирається в гроші. Імовірно, Маліков витратив на весь процес близько 2 мільйонів рублів.

Сюди входить юридичний супровід, вартість послуг сурогатної матері, ЕКО, щомісячне утримання «матері», медичний супровід вагітності, пологів та інше ...

View this post on Instagram

Інна Малікова є співачкою, а також дочкою відомого виконавця Юрія Малікова, який створив популярну в 70-х групу «Самоцвіти». Її брат Дмитро був знаменитим поп-співаком, а мати Людмила працювала концертним директором сина. Народилася Інна 1 січня (за гороскопом козерог) 1977 року в Москві. Її зріст становить 163 сантиметри.

Перебуваючи в творчій атмосфері, дівчинку незабаром визначили в музичну школу, де вона проходила навчання гри на фортепіано. Через якийсь час батьки вирішують віддати її в музично-хореографічну школу, де раннє вчилися такі зірки, як Микола Басков і Микола Сліченко. Крім як гри на фортепіано, вона також освоїла і скрипку. Поле школи Інна ретельно займалася своїм вокалом і готувала себе до зоряного майбутнього.

Початок кар'єри, в якості співачки

Обмежуватися наявними освітою дівчина не хотіла, а тому надійшла в ГИТИС. Дебютної піснею стала «На святі літа», яку її брат Дмитро подарував їй на 16-й день народження. Завдяки цьому вона змогла привернути увагу багатьох продюсерів і композиторів. Через деякий час вона випускає інші пісні зі свого першого альбому, за якими пізніше знімають кліп.
У 2002 році Інна починає свою співпрацю з такими композиторами, як: Куріцин, Єсенія і Низовцев. Завдяки їх спільній роботі вона випускає другий альбом.

Перший вихід на сцену

У 2006 році вона стає відома багатьом театралом. Дізнавшись про її талант, Інну запрошують зіграти у виставі під назвою «Розлучення по-московськи». Через два роки вона знову переступає поріг театру, де виконує роль Адель в «Кажана».
Але насправді великий успіх все-таки принесла естрада, ніж театр. У 2006 році виповнилося 35 років ансамблю «Самоцвіти» і з цього приводу батько спільно з донькою організовує групу під назвою «Нові Самоцвіти». У складі були досить юні обдарування, які встигли прославитися в шоу-бізнесі.
Після цього вона пробується в ролі телеведучої в програмі «Добрий вечір, Москва!».

Улюблений син Дмитро

Перший шлюб у Інни був укладений з бізнесменом Володимиром Антонічуковим. Вони прожили досить довге і щасливе життя, поки їхні думки не розділилися. Чоловік Інни був вельми старомодний і хотів, щоб Малікова присвятила всю себе йому і синові Дмитру. Через якийсь час вони розлучаються, так як Інна не бажала залишати своє творче життя.

Довгий час йшли переговори про опіку, але син Дмитро, якому на той час було 12 років, вже міг самостійно заявити, з ким би йому хотілося жити. У духовному плані йому ближче всіх була мама, з якою він і залишився.
Маючи непогані дані як співака, Дмитро все-таки вибирає іншу професію і стає кухарем, в чому мати його, безсумнівно, підтримує. На даний момент у Інни є кохана людина, особистість якого вона досі приховує.

Співачка Дата народження 1 січня (Козеріг) 1977 (43) Місце народження Москва Instagram @innamalikova

Інна Юріївна Малікова - дитя відомого в музичному середовищі сімейства. Зоряне спорідненість, безумовно, вплинуло на її різнобічні захоплення і творчий розвиток. У будинку, де постійно звучить гарна музика і панує атмосфера високого мистецтва, складно займатися чимось іншим. Дівчинка з трепетом ставилася до професійної діяльності батьків. Ще в дитинстві вона твердо вирішила, що неодмінно пов'яже своє життя зі сценою, музикою. Батьки завжди допомагали і підтримували улюблену дочку.

Біографія Інни Маліковій

Інна Малікова народилася в січні 1977 року. Родина майбутньої співачки і телеведучої - Москва. Всі члени сім'ї Інни, так чи інакше, пов'язані зі світом мистецтва. Батько - знаменитий Юрій - засновник і безпосередній керівник найпопулярнішого чоловічого ансамблю 1970 року «Самоцвіти». Брат Інни - Дмитро, який в майбутньому стане відомим піаністом, поп-співаком і композитором. Мати -Людмила Вьюнкова - починала кар'єру як танцівниця і солістки московського мюзик-холу. Як тільки Дмитро Маліков отримав популярність на великій сцені, мати Людмила стала його концертним директором.

Батькам навіть не довелося вмовляти дівчинку піти в музичну школу. Інна віддала перевагу класу фортепіано в Мерзляковского музичній школі. Батьки були приємно здивовані завзяттям і успіхами доньки на музичному терені, тому незабаром забрали її із загальноосвітньої школи і перевели в спеціалізоване музично-хореографічне установа. Паралельно Малікова вирішила навчатися грі на скрипці.

Наступний щабель навчання Дмитра Малікова і його сестри Інни - це музичне училище. Майбутня співачка вибрала диригентсько-хоровий факультет. В цей же час Інна активно відвідувала заняття вокалом, вигострювала сценічна майстерність. Її наставником став знаменитий Володимир Хачатуров.

Отримавши один диплом, Малікова не збиралася зупинятися на досягнутому. Інна подала свої документи в ГИТИС і стала студенткою естрадного відділення.

Музична кар'єра співачки стартувала в 1993 році, коли брат Дмитро підніс їй на день народження хіт «На святі літа». Пісня не раз звучала в масштабних телепроектах «Під знаком зодіаку», «Ранкова зірка». До молодої «зірочці» прийшов успіх і популярність. Інна привернула до себе увагу інших відомих авторів музики і текстів. З-під їхнього пера вийшли композиції «Хто мав рацію», «Я не хочу серйозним бути». Пізніше на них були зняті відеокліпи.

У 2002 році у Інни виникає ідея створити абсолютно новий проект. Команда однодумців і кращі композитори починають роботу над створенням і записом другого альбому. Початок 2005 року стало знаменною датою в творчій кар'єрі співачки. Саме тоді побачив світ її другий і найуспішніший альбом, який отримав назву «Кава і шоколад». На деякі пісні з нього були зняті відеокліпи.

Малікова також пробувала грати на театральній сцені. Вистави «Летюча миша» і «Розлучення по-московськи» закріпили за нею статус багатогранної і талановитої особистості.

Справжній успіх наздогнав співачку в 2006 році, коли легендарна група «Самоцвіти» відсвяткувала своє 35-річчя. Батько і його доросла дочка зібрали проект, який отримав тріумфальний назву «Нові Самоцвіти». Керівництво колективом взяла на себе Інна. У складі команди були кращі вокалісти «Фабрики зірок». Перший альбом група випустила тільки через 3 роки.

Зірки сумують за загиблими в Ніцці